У четвер генсек НАТО Єнс Столтенберг прибув до Анкари для переговорів із турецьким керівництвом. Туреччина останнім часом намагається відігравати все більш помітну роль у регіоні на тлі агресії Росії проти України. За повідомленнями турецьких ЗМІ, окрім обговорення війни в Україні та «зернової угоди», глава НАТО спробує умовити Ердогана ратифікувати заявки Швеції та Фінляндії на вступ до Північноатлантичного альянсу.
Нещодавно новий прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і голова уряду Фінляндії Санна Марін вкотре закликали членів НАТО – Туреччину та Угорщину – схвалити їхнє вступ до оборонного союзу. Санна Марін, зокрема, сказала: «Наші заявки зараз ратифіковані в усіх країнах-членах НАТО. Залишаються ще дві країни, які їх не ратифікували – Угорщина та Туреччина, і для нас, звичайно, дуже важливо, щоб Фінляндія та Швеція приєдналися до НАТО разом так само, як вони проводили весь процес досі».
А глава уряду Швеції Ульф Крістерссон, обраний у жовтні, особливо наголосив: «Ми поважаємо рішення кожної країни з цього питання. Звісно, Швеція та Фінляндія хочуть якнайшвидшої ратифікації. Це очевидно. Саме тому я нещодавно провів телефонну розмову із президентом Ердоганом. Я сказав йому: Я готовий приїхати в Анкару.
Днями турецький президент Ердоган записав у свій актив важливу дипломатичну перемогу, домігшись повернення Росії у «зернову угоду». Як заявив напередодні Міністр оборони Туреччини Хулусі Акар, його країна вела паралельні переговори з урядами Росії та України на всіх рівнях: «Ми поділилися з українською стороною нашою позицією, а також побоюваннями пана Шойгу. Пізніше наші українські співрозмовники, у ході переговорів на рівні міністрів та на рівні Об’єднаного координаційного центру, куди увійшли представники Туреччини, ООН, України та Росії, зробили заяви, які знімають ці побоювання, і передали їх нам письмово».
Україна заперечує, що дала нові письмові гарантії щодо цього.
Стверджується, що Київ дав гарантії того, що атаки на Чорноморський флот РФ з українських портів не повторяться, хоча українська влада так і не визнала своєї участі в атаці дронів на Севастополь 29 жовтня. Президент Зеленський назвав вимоги Росії провалом спецоперації: «252 дні тому Росія вимагала гарантій безпеки від Сполучених Штатів Америки. Після восьми місяців так званої російської «спецоперації» Кремль вимагає гарантій безпеки від України. Це справді різка зміна. Воно демонструє провал російської агресії і те, наскільки ми сильні, коли зберігаємо єдність».
Дипломатичні успіхи Ердогана в українському питанні, а також відновлення нормальних взаємин з Ізраїлем вашингтонські експерти називають «трюками оттоманської дипломатії», зазначаючи при цьому, що маневрування між великими гравцями в регіоні послабило тісні зв’язки Анкари з Європою та Вашингтоном.
Річард Вайц, директор Центру військово-політичного аналізу Гудзоновського інституту в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» заявив: «Туреччина при Ердогані ніколи повністю не підтримувала політику США щодо Сирії, Іраку, Ірану, Росії, Греції – довгого списку питань. Він також мав розбіжності з європейцями. Він висловлював незгоду з Росією щодо багатьох питань, включаючи Україну, але зберігав певний рівень відносин. Таким чином, йому вдавалося лавірувати між великими гравцями, послабивши давні зв’язки Туреччини із Заходом в обмін на більший простір для маневру на сході. Така непередбачуваність посилила вплив Туреччини, але зробило Ердогана дуже непопулярним, наприклад, у Конгресі США».
У четвер увечері в Стамбулі під час спільної прес-конференції генсек Північноатлантичного альянсу заявив, що обидві північноєвропейські країни виконали всі поставлені перед ними умови для набуття статусу повноправних членів оборонного союзу. Однак, глава турецького МЗС Мевлет Чавушоглу заявив, що дата прийому країн як нових членів залежатиме від того, коли Стокгольм і Гельсінкі виконають вимоги Туреччини, погоджені в спільному меморандумі.
“Нині не можна сказати, що дві країни повністю виконали всі пункти меморандуму”, – додав Чавушоглу, підкресливши при цьому, що Туреччина підтримує сам принцип розширення НАТО. Турецький уряд вимагає від Швеції видачі осіб, яких він вважає терористами та екстремістами, тобто прихильників Робочої партії Курдистану, що проживають у країні, та осіб, підозрюваних в організації невдалого перевороту 2016 року в Туреччині.
Мевлет Чавушоглу заявив, що Туреччина вважає новий уряд Швеції «рішучішим» щодо виконання меморандуму, підписаного в Мадриді. Міністр підтвердив, що новий прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон відвідає Анкару 8 листопада.
