Сотні цивільних осіб загинули у Харкові внаслідок обстрілів житлових кварталів міста російською армією з використанням касетних бомб та некерованих ракет. Про це йдеться у доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International, опублікованій у понеділок, 13 червня.
Співробітники організації протягом 14 днів у квітні та травні вивчили обставини 41 російського удару по Харкову, внаслідок яких загинуло 62 та було поранено 196 людей. За даними керівника медичного відділу Харківської військово-цивільної адміністрації, за час війни загинуло 606 мешканців Харкова, 1248 було поранено.
AI опитала 160 харків’ян, серед яких постраждалі від обстрілу, їхні свідки, рідні жертв, а також лікарі, які лікують поранених; збирала та аналізувала докази на місці бомбардувань, вивчала різні цифрові носії інформації. В результаті AI задокументувала щонайменше 28 випадків невиборчих ударів по місту з боку Росії.
Докази застосування касетних бомб Росією
Бомбардування Харкова російськими військами розпочалися у перший день війни, 24 лютого. У ході дослідження Amnesty International з’ясувала, що армія РФ, обстрілюючи житлові райони, багаторазово використовувала касетні боєприпаси типу 9N210/9N235, а також протипіхотні уламки. “У Харкові люди гинули на вулицях та у своїх будинках, на дитячих ігрових майданчиках, на цвинтарях, стоячи в чергах за гуманітарною допомогою, по дорозі в магазин”, – каже Жанін Ульманнзік (Janine Uhlmannsiek), експерт AI з Європи та Центральної Азії. За її словами, відповідальні за ці атаки мають бути залучені до суду, а постраждалі та родичі жертв – отримати компенсації.
Зокрема, 15 квітня дев’ятеро людей загинули, а ще 35, у тому числі безліч дітей, було поранено під час обстрілу касетними бомбами вулиці Миру в Індустріальному районі Харкова. Лікарі показали співробітниками AI витягнуті з тіл поранених металеві частинки, які свідчать про використання касетних боєприпасів типу 9N210/9N235, сказано в доповіді. На дитячому майданчику на місці обстрілу правозахисники також виявили уламки боєприпасів цього типу.
Однією з постраждалих у ході того обстрілу була 41-річна Оксана Литвиненко, яка була на той час на дитячому майданчику разом із 4-річною донькою та чоловіком. Уламки бомби потрапили їй у спину, груди та живіт, сильно пошкодили легеню та хребет. Оксана провела місяць у реанімації. За словами лікаря, невідомо, чи зможе вона коли-небудь говорити і ходити. 30-річна Вероніка Шевченко з дочкою перебувала на дитячому майданчику біля свого будинку у харківському районі Салтівка, коли 12 березня його обстріляли з установки “Град”. Вероніка втратила ноги.
AI називає удари Росії по Харкові військовим злочином
Некеровані ракети установок “Град” та “Ураган”, які Росія широко використовує у війні проти України, не здатні точно вражати ціль. Артилерійські снаряди часто відхиляються від мети на понад 100 метрів. У житлових районах, де будинки стоять на відстані всього кількох метрів один від одного, використання таких ракет та звичайної артилерії неминуче призводить до численних жертв серед цивільного населення та масових руйнацій цивільної інфраструктури, наголошує Amnesty International.
Щодо касетних бомб та протипіхотних мін, Росія не приєдналася до міжнародних угод, що забороняють їх застосування. Незважаючи на це, міжнародне гуманітарне право забороняє як безладні атаки, так і використання зброї, яка масово вражає поряд із військовими громадянське населення. Безладні обстріли, під час яких гинуть мирні люди та знищується громадянська інфраструктура, вважаються військовим злочином, зазначає AI.
Дивіться також:
-
Сто днів війни в Україні
Вибухи та руйнування, військові та їх техніка, мирні жителі та їхнє горе – DW зібрала знімки, що розповідають про війну Росії проти України, побачену через фотооб’єктиви. УВАГА! Деякі фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
-
Сто днів війни в Україні
Ранок 24 лютого: російські війська за кількома напрямками вторглися на територію України: з території Білорусі, з території анексованого Криму, із самої РФ, а також із сепаратистських регіонів Донбасу.
-
Сто днів війни в Україні
Одночасно із наземним вторгненням сили армії РФ стали завдавати авіа- та ракетних ударів, а також ударів артилерією практично по всій території України.
-
Сто днів війни в Україні
Після висадки десанту з Росії бойові дії йшли у перші години та у столиці України Києві. Влада РФ офіційно війну Україні не оголосила, назвавши вторгнення “спеціальною військовою операцією”. Для Києва та більшості країн світу 24 лютого 2022 року розпочалася війна Росії проти України.
-
Сто днів війни в Україні
Незважаючи на загрозу жорсткого, аж до кримінального, переслідування сотні активістів у Росії в перші години та дні війни вийшли на акції протесту проти війни з Україною.
-
Сто днів війни в Україні
Після початку війни вранці 24 лютого сотні тисяч киян спробували залишити місто. Дороги на виїзді із Києва заповнили автомобілі з біженцями.
-
Сто днів війни в Україні
Поки частина українців поспішила залишити країну, інші почали ховатися у метро та інших бомбосховищах. Для тисяч людей метро перетворилося на довгий час на їхній тимчасовий будинок.
-
Сто днів війни в Україні
Після вторгнення Росії Україна оголосила воєнний стан та мобілізацію. Починаючи з першої години війни, добровольці попрямували до військкоматів по всій Україні. За оцінками, за три місяці війни мобілізовано близько 700 тисяч людей.
-
Сто днів війни в Україні
Потоки біженців у перші години війни досягли кількох сусідніх європейських держав – Молдови, Польщі, Угорщини та інших. За три місяці війна змусила 8 мільйонів українців покинути свої будинки, понад шість мільйонів – виїхати за кордон.
-
Сто днів війни в Україні
Для аудиторії в Росії “СВО” – це лише про “високоточні удари по військових об’єктах України”. Насправді армія РФ завдає масштабних ударів по найрізноманітніших об’єктах української інфраструктури, включаючи лікарні та школи, як на фото у Харкові.
-
Сто днів війни в Україні
Війна згуртувала мешканців України навколо захисту своєї території. Громадянські почали вчитися застосовувати “коктейлі Молотова” – пляшки із запальною сумішшю.
-
Сто днів війни в Україні
Багато мирних жителів України довгий час не могли повірити, що війна справді прийшла до їхніх будинків – з усіма військовими жахами: руйнуваннями, загибеллю, насильством.
-
Сто днів війни в Україні
Близькість ядерної катастрофи: російські військові силою захопили спочатку Чорнобильську, а згодом Запорізьку АЕС. На щастя, самі енергоблоки не постраждали. З Чорнобиля росіяни пішли, Запорізьку АЕС російська сторона й досі окупує.
-
Сто днів війни в Україні
Велика жертва війни: перший та єдиний літаючий екземпляр найбільшого та вантажопідйомного у світі літака Ан-225 “Мрія”. Внаслідок боїв за аеропорт “Гостомель” під Києвом між російським десантом і силами ЗСУ літак згорів наприкінці лютого 2022 року.
-
Сто днів війни в Україні
“Спеціальна військова операція” мала тривати лише кілька днів. Але російський “бліцкриг” затягнувся, зустрівши опір української територіальної оборони та ЗСУ, як, наприклад, на підступах до Харкова у перші дні війни.
-
Сто днів війни в Україні
Вже через кілька днів війни Росія та Україна погодилися провести мирні переговори, пройшло три раунди (на фото – другий раунд у Білорусі). Останній раунд відбувся у Стамбулі наприкінці березня та завершився без значних результатів.
-
Сто днів війни в Україні
Історичний момент у Німеччині: 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц в урядовій заяві перед бундестагом оголошує про новий курс Берліна та “зміну епохи”.
-
Сто днів війни в Україні
У перші дні війни у напрямку Києва рухалися довгі військові конвої армії РФ. Російські військові зуміли зайняти низку передмість на північ і північний захід української столиці. Місто готувалося до облоги.
-
Сто днів війни в Україні
Мужності захисникам Києва додало те, що у столиці залишилися президент Володимир Зеленський та його команда, що заспокоїло мільйони українців та захопило спостерігачів за кордоном. ЗСУ змогли відбити наступ армії РФ на київському напрямку.
-
Сто днів війни в Україні
Але визволення Київської області від армії РФ відкрило страшну картину скоєних за цей час військових злочинів проти мирних жителів. Буча та Ірпінь – благополучні передмістя Києва – стали ім’ям загальним для позначення жорстокостей російської армії в Україні.
-
Сто днів війни в Україні
Так війна змінила Одесу: на вулицях міста з’явилися протитанкові їжаки. Місто з початку війни готується до спроби захоплення та висадження десанту військ РФ.
-
Сто днів війни в Україні
Одним із великих військових успіхів ЗСУ став удар 13 квітня по крейсеру “Москва” – тому самому, що при захопленні українського острова Зміїний почув свою адресу “Російський військовий корабель, йди на х…”. Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня.
-
Сто днів війни в Україні
ЗСУ вдалося відвоювати у армії РФ назад Київську, Сумську, Чернігівську області. Але вже з початку березня Росія з кожним днем все щільніше тримала в облозі Маріуполь на півдні країни. Місто перетворилося на одну величезну руїну.
-
Сто днів війни в Україні
Нижчою точкою війни в Маріуполі став удар із повітря по драматичному театру в Маріуполі, в якому ховалися мирні громадяни. З супутника можна було розглянути слово “ДІТИ” перед будинком театру. Число загиблих від атаки будівлі театру обчислюється сотнями.
-
Сто днів війни в Україні
Маріуполь після взяття його в облогу армією РФ з початку березня став місцем, ймовірно, ще масштабнішої гуманітарної катастрофи, ніж Буча. Жителі були змушені ховати жертв війни, де доведеться.
-
Сто днів війни в Україні
За час війни в Україні поранено (на фото поранено трирічного хлопчика Діма з Маріуполя) та загинуло сотні дітей. За даними української сторони, кількість загиблих унаслідок військових…
