31 травня на тлі загострення конфлікту між Белградом та Пріштіною голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала прискорений процес євроінтеграції для Західних Балкан. Якщо коротко: країнам регіону – Сербії, Албанії, Боснії та Герцеговині, Чорногорії, Північної Македонії та Косово – пропонується збільшена фінансова допомога та прискорений процес вступу до ЄС в обмін на реформи та підтримання стабільності у регіоні – такий собі «пряник», який має змусити в насамперед Косово та Сербію піти на поступки один одному. Однак, у міру розвитку конфлікту, у Брюсселі та у Вашингтоні стали показувати і батіг. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що загострення напруженості між Косово та Сербією лише віддаляє їх від євроатлантичної інтеграції, а в Європарламенті заговорили про те, що конфлікт, що спалахнув, підриває довіру ЄС не тільки до влади Сербії, а й до лідерів Косова.
«Випустити озброєну поліцію на вулиці було рішенням Пріштіни, рішенням уряду Косова, і це, я вважаю, було величезною помилкою. Чи ставить це під удар весь процес ухвалення в ЄС? Я б сказала, що це точно не допомагає. Це дуже підірвало нашу довіру», – говорить член делегації Європарламенту «ЄС-Сербія» Віола фон Крамон-Таубадель.
Два місяці тому в Охриді Сербія та Косово за посередництвом ЄС схвалили угоду про нормалізацію відносин. Згідно з ним, Косово мало приступити до організації місцевого самоврядування для сербської меншини, а Сербія – не заважати вступу Косова до міжнародних організацій і відмовитися від права представляти його на міжнародній арені. Угода мала стати одним із кроків щодо прискореної інтеграції Західних Балкан до ЄС. Проте представник делегації «ЄС – Сербія» у Європарламенті визнає: «поспішили».
«Ми думали, що буде краще, якщо буде угода, яка нехай не на 100% є взаємним визнанням незалежності, але хоч би наближається до цього. І ми вважали, що це допоможе вирішити багато проблем на місцях, з якими ми зараз стикаємося. Однак того, що ми маємо зараз, очевидно, недостатньо, це не є інтересами людей. Тому можливо нам варто подумати про те, що «прискорений процес» гарний на папері, але в реальності потрібно підходити до цього ретельніше, запускати ще один діалог із залученням представників громадянського суспільства», – вважає Віола фон Крамон-Таубадель.
Поки що у Брюсселі намагаються пом’якшити конфлікт, у Москві лише підкреслюють його масштаби. Під час своєї поїздки до Кенії міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що через конфлікт у Північному Косові “у Європі назріває великий вибух”.
Колишній посол України у Хорватії, балканіст Олександр Левченко вважає, що розростання конфлікту вигідне насамперед Кремлю.
«На жаль, Кремль зацікавлений у тому, щоб там був конфлікт, краще збройний конфлікт, а ще краща війна. Здавалося б – чи це національний інтерес косоварів, тобто місцевих жителів Косова – ні. Чи є у цьому національний інтерес офіційного Белграда – також немає. Але це національний інтерес Кремля, не говорю Росії. Завдання в тому, щоб ще десь, бажано в Європі, розв’язати конфлікт і розосередити увагу європейців та американців, щоб кровопролиття було не лише в Україні. І, до речі, у цій ситуації Москва хоче отримувати політичні очки, бо вона одразу ж з’явиться як якась у лапках “миротворець”», – каже Левченко.
З тим, що розростання конфлікту вигідно Кремлю погоджується і колишній посол ЄС у Північній Македонії, а нині експерт Центру вивчення європейської політики Ерван Фуере.
«Без сумнівів у цьому останньому розвитку подій, у цих заворушеннях брали участь зловмисники – російські групи, які розпалювали конфлікт та намагалися посилити напругу. Є також багато доказів того, що різні елементи – типу групи «Вагнера» – так само були активними в регіоні».
Експерти кажуть: виходом могло б стати прискорене ухвалення всіх країн Західних Балкан до Євросоюзу. Ерван Фуере впевнений, що поточний конфлікт між Косово та Сербією лише додасть ЄС рішучості у цьому питанні.
«Проблема в тому, що в минулому ЄС не демонстрував сталості у намірі прийняти Західні Балкани до своїх лав: були злети та падіння, була певна неясність. Зараз, після вторгнення Росії в Україну, виникла необхідність поставити включення Західних Балкан до Євросоюзу набагато вище у списку пріоритетів та прискорити процес вступу, тому що це єдиний спосіб забезпечити стабільність у Європейському Союзі та на території, близькій до нього», – каже Фуере.
Тим часом, влада Косова заявила, що відкрита до проведення нових виборів у чотирьох північних муніципалітетах, де більшість становлять серби, проте потрібні гарантії з боку Белграда. Помічник президента США Джо Байдена минулого тижня поговорив із прем’єр-міністром Косово Альбіном Курті та президентом Сербії Олександром Вучичем, закликав Сербію відвести війська, а протестувальників – зберігати мир.
