Європейська комісія рекомендувала надати Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Про це повідомила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) на спільній прес-конференції з єврокомісаром з питань сусідства та розширення Олівером Вархелі у Брюсселі у п’ятницю, 17 червня. Цього дня колегія комісарів ЄС затвердила висновки щодо заявок на вступ до Євросоюзу України, Молдови та Грузії, передає кореспондент DW.
“Єврокомісія рекомендує пораді, по-перше, надати Україні європейську перспективу і, по-друге, надати Україні статусу кандидата”, – заявила фон дер Ляйєн. Аналогічну рекомендацію Європейська комісія дала і щодо Молдови. А ось для Грузії пропозиція Єврокомісії інша – визнати її європейську перспективу, але перед наданням їй статусу кандидата Тбілісі треба буде запровадити низку реформ.
Домашні завдання кандидатам на вступ до ЄС
“У нас одне ясне послання: так, Україна заслуговує на європейську перспективу, так, Україну слід вітати як країну-кандидата. Цей сигнал ґрунтується на розумінні того, що було проведено гарну роботу в плані реформ, але важливу роботу ще належить провести. Весь процес грунтується на заслугах. Все відповідатиме процедурам, тому прогрес цілком залежить від України”, – додала голова Єврокомісії.
Для всіх трьох країн Єврокомісія визначила низку реформ, на реалізації яких від них очікують. Для України це сім кроків, для Молдови – дев’ять. Грузії треба буде виконати 12 “домашніх завдань”, перш ніж країні погодяться дати статус кандидата.
Очікується, що питання щодо надання статусу кандидата розглянуть президенти та прем’єри країн ЄС на саміті у Брюсселі 23-24 червня. Для позитивного рішення потрібна одностайна підтримка всіх 27 держав Євросоюзу.
З наближенням саміту дедалі більше європейських урядів висловлюються за надання Україні та Молдові статусу кандидата. Зокрема, напередодні це зробили канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) та президент Франції Емманюель Макрон під час візиту до Києва.
Дивіться також:
-
Україна, виснажена війною
Номер з видом на супротивника
Солдат української армії спостерігає за позиціями сепаратистів через пробитий снарядом отвір у стіні колишнього санаторію на околицях Маріуполя. Незважаючи на перемир’я, перестрілки тут відбуваються щодня. Завдання української армії – утримувати підступи до Маріуполя, який забезпечив би самопроголошені республіки промисловими потужностями та став би сухопутним мостом між Росією та Кримом.
-
Україна, виснажена війною
Втрачений рай
Український солдат патрулює руїни Широкине за п’ять кілометрів від Маріуполя. Курортне селище на узбережжі Азовського моря було практично повністю зруйноване під час серпневих боїв. Раніше сюди щоліта приїжджали тисячі туристів. Тепер через селище проходить лінія розмежування між сепаратистами та українською армією, під контролем якої знаходиться Маріуполь.
-
Україна, виснажена війною
Постійна боєздатність
Військово-морська станція “Тигр” на околицях Маріуполя складається із системи траншей, що нагадують окопи Першої світової. Обстріли і снайперський вогонь вздовж лінії фронту змушують військових перебувати в постійній боєготовності. Земляні та дерев’яні траншеї та бункери служать їм не лише захистом, а й будинком.
-
Україна, виснажена війною
Часткова мобілізація
Солдат української армії голиться осіннім ранком за 500 метрів від позицій сепаратистів поблизу Донецька. Влітку 2014 року в Україні було оголошено часткову мобілізацію, внаслідок якої чисельність армії збільшилася зі 130 до 280 тисяч осіб. Тепер чоловіки, покликані до армії, утримують 200-кілометрову лінію протистояння, що простяглася від морського узбережжя до українських степів.
-
Україна, виснажена війною
З кіно на війну
31-річна актриса Алла записалася в армію добровольцем і служить у центрі цивільно-військового співробітництва у Маріуполі. Його співробітники надають гуманітарну допомогу мирному населенню у зоні конфлікту та медичну допомогу військовим. “Мій друг офіцер сказав, що під час війни я маю служити своїй батьківщині. І я погодилася”, – каже Алла.
-
Україна, виснажена війною
Коротка перерва
У Алли лежить протитанковий гранатомет. Провівши весь день на передовій та сполоснувшись водою з пляшки, вона заходить у Facebook. Алла живе у дачному будинку на Азовському узбережжі разом із 20 чоловіками. Її товариші виділили їй у кімнаті окремий куточок, відгородивши його книжковими шафами та душовими фіранками. “Вони добрі хлопці, мої друзі, я довіряю їм”, – каже Алла.
-
Україна, виснажена війною
Міжнародна допомога
Канадські медики-волонтери оперують українських військових у київському військовому шпиталі. Група з 40 людей приїхала сюди, щоби проводити складні операції, які не можуть робити місцеві хірурги. Громадяни Канади та інших країн із великою українською діаспорою намагаються залатати технічні та фінансові дірки, що з’явилися на Україні внаслідок війни.
-
Україна, виснажена війною
Шрами війни
28-річний Андрій, призовник із Києва, підірвався на міні у Донецькій області. Зараз він очікує на пластичну операцію: канадські медики зменшать шрами і витягнуть з його обличчя уламки. Вони настільки великі, що хлопець може приставити до щоки та чола магніти. До війни у Андрія був власний бізнес із продажу супутникових антен. Йому залишилося відслужити ще 12 місяців, потім він повернеться до своєї роботи.
-
Україна, виснажена війною
Домашній фронт
Катя сидить у своїй київській квартирі, де вона тепер живе одна з двома доньками – дворічною Дашею та дев’ятирічною Анею. Її чоловік призваний до армії і зараз несе службу біля Маріуполя. “Мені дуже погано тут без нього. Мені не потрібен великий будинок чи багато грошей – мені потрібно, щоб мій чоловік був поряд і виховував своїх дочок”, – каже вона.
-
Україна, виснажена війною
Будинок на фронті
Чоловік Каті – 29-річний Максим – сидить на ліжку у підземному бункері на лінії бойових дій на околицях Маріуполя. Тут він уже три місяці. До мобілізації Максим імпортував одяг із Німеччини та продавав його у Києві. Всі три його магазини зараз закриті: після повернення йому доведеться наново налагодити бізнес і відновити ділові контакти.
-
Україна, виснажена війною
Ілюзорний світ
Солдат урядових військ несе службу на КПП у Донецьку. Незважаючи на режим припинення вогню та відсутність відкритих військових дій, тут щодня відбуваються перестрілки.
Автор: Крістофер Бобін, Олександра Ёлкіна
