More
    ГоловнаГарячі точкиЛГБТК-афганці зазнають насильства та публічних страт

    ЛГБТК-афганці зазнають насильства та публічних страт

    Басіра – молода бісексуальна жінка з Кабула – одна з небагатьох афганців-представників ЛГБТК-спільноти, кому пощастило. За допомогою ірландської правозахисної організації їй вдалося евакуюватись із країни ще восени минулого року. Три місяці під владою Талібану, Басіра згадує із жахом – їй постійно доводилося переїжджати з місця на місце, побоюючись за своє життя.

    «Я ніколи не забуду того дня, коли таліби захопили Кабул, – згадує Басіра. – Це було схоже на кошмар, сповнений темряви та безнадійності. Усі кудись бігли. Люди боялися і дивилися один на одного з підозрою та страхом. Я пам’ятаю: торговці того вечора кричали жінкам і дівчатам, які прийшли за хлібом та їжею: “Що ви робите на вулиці? Прийшли таліби. Безсоромні жінки! Ідіть геть!” Це було жахливо! Я прийшла додому і розплакалася: “Боже мій, що тепер буде зі мною? Адже я одна. У мене немає в будинку чоловіка. Зараз таліби творять справжній терор по відношенню до ЛГБТК. Садять їх у спеціальні в’язниці, заарештовують, забивають камінням, змушують лесбіянок насильно виходити заміж».

    Історії, які розповідає Басіра, підтверджують і низку міжнародних організацій. Неурядова організація захисту прав ЛГБТК OutRight Action International документує випадки дискримінації та порушення прав людини за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Старший науковий співробітник організації Лестер Федер каже, що переслідування талібами ЛГБТК набуло систематичного характеру:

    «Нещодавно я отримав кілька повідомлень про вбитих людей. Коли таліби тільки прийшли до влади, ЛГБТК вже були на них, але їх не переслідували систематично. Люди зазнавали насильства та переслідувань, коли, наприклад, стикалися з представниками Талібану на контрольно-пропускних пунктах, коли їх телефони перевіряли, і таким чином виявлялося, що вони є ЛГБТК. З того часу ми спостерігаємо посилення переслідувань з боку талібів».

    Читайте також:  за добу Росія випустила по Україні 106 ракет

    На думку Генрі Кохавиконавчого директора азіатського відділення організації ILGA — міжнародної федерації, що включає понад 1700 ЛГБТК-організацій, на погіршення ситуації з правами людини в Афганістані вплинула міжнародна обстановка, що змінилася:

    «Після того, як у лютому між Росією та Україною розпочалася війна, увага міжнародної спільноти поступово змістилася із ситуації в Афганістані. Таліби побачили у цьому можливість проводити жорсткішу політику всередині країни і жорсткіше переслідувати представників ЛГБТК, знаючи, що міжнародне співтовариство зайняте зараз іншим».

    Rainbow Railroad — міжнародна ЛГБТК+ організація, яка допомагає представникам ЛГБТК+ уникнути насильства та переслідувань з боку влади, працює приблизно у 70 країнах світу, евакуюючи людей туди, де вони будуть у безпеці.

    «Rainbow Railroad надає допомогу ЛГБТК в Афганістані, починаючи з серпня 2021 року, – розповідає директор з розвитку та комунікацій Rainbow Railroad Дейн Бленд. – З того часу понад 5300 ЛГБТК+ афганців звернулися до нас за підтримкою. Для порівняння: за весь 2020 рік з усього світу ми отримали 3451 запит про допомогу. Ми організували притулки в сусідніх країнах з Афганістаном для афганських громадян. Жодна сусідня з Афганістаном країна не є особливо безпечною для ЛГБТК+ людей, але вони там все ж таки у більшій безпеці. У міру можливості ми змогли на сьогодні евакуювати понад 250 ЛГБТК+ афганців і надати допомогу ще близько 300».

    Правозахисники вважають, що міжнародне співтовариство та уряди країн Заходу практично нічого не роблять зараз для того, щоб змінити ситуацію.

    Багато країн, які приймали людей з Афганістану, зупинили цю практику, частково тому, що кількість афганських біженців зросла, а частково через зміну глобального фокусу на Заході у бік України. Можливо, особливий тягар тут лежить на місії ООН в Афганістані, яка все ще є в регіоні», – вважає Лестер Федер.

    Читайте також:  Україна успішно відбиває російські авіаудари

    «Прямо зараз у нас є принаймні 300 ЛГБТК+ афганців із візами, які готові до переїзду. Ми маємо засоби для евакуації цих людей. Ми перевірили їхні справи. Однак немає жодного уряду, який готовий сказати: “Так, ми приймемо цих людей”. Найменший, який мають зробити уряди Заходу, — це продовжувати приймати ЛГБТК+ біженців», – каже Дейн Бленд.

    НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

    введіть свій коментар!
    введіть тут своє ім'я

    Гарячі Новини