Рік тому війська США протягом двох тижнів залишали Афганістан після швидкого входу армії руху «Талібан» до Кабулу. Кадри з афганцями, що чіпляються за американський літак, що злітає, обійшли світ, і адміністрація Джо Байдена була піддана багатьма критиці за те, що опоненти Білого Дому назвали «непідготовленим доглядом». Адміністрація відповідала на цю критику, що хороших варіантів у ситуації не існувало, а покласти край найдовшій військовій операції США в сучасній історії було необхідно.
Через рік влада «Талібану» в Афганістані так і не отримала дипломатичного визнання від жодної держави, але де-факто країни, які не дуже побоюються за свою репутацію, вже починають із талібами пряму співпрацю.
До Росії делегація «Талібану» приїхала рівно у річницю встановлення своєї влади, як повідомляють російські урядові медіа. Міністр промисловості та торгівлі в уряді талібів Нуріддін Азізі прибув до Москви 14 серпня, а наступного дня у нього відбулися переговори з представниками Росії щодо постачання російської нафти до Афганістану.
При цьому представники «Талібану» приїжджають до Росії не вперше після встановлення своєї влади у Кабулі: їхні представники вже брали участь у Санкт-Петербурзькому економічному форумі і навіть підписували там угоди з приватними російськими компаніями у сільськогосподарській сфері – за очевидної підтримки таких контактів з боку уряду Росії.
Китай взаємодіє з «Талібаном» ще вже – щойно таліби зустрічалися з новим головою китайської компанії з розробки мідного проекту Айнак у провінції Логар. За даними Геологічної служби США, родовище Айнак є найбільшим у Євразії нерозробленим родовищем міді. Обидві сторони заявили, що хочуть розпочати розробку родовища якнайшвидше. Також офіційний представник “Талібану” нещодавно повідомив, що китайська державна компанія побудує електростанцію на родовищі газу в провінції Джаузджан.
Москва і Пекін не висувають «Талібану» претензій щодо явних порушень прав людини, які цей рух робить, перебуваючи при владі в Афганістані. Таліби заборонили жінкам навчатися та пересуватися без супроводу чоловіків, а в їхніх органах влади перебувають люди, яких США офіційно визнали терористами. Цікаво, що у Росії рух «Талібан» також офіційно визнано терористичним і заборонено, але тепер кремлівські медіа роблять поряд із цією назвою майже нейтральну позначку «рух знаходиться під санкціями ООН за терористичну діяльність» (раніше писали «заборонена в Росії терористична організація»).
Росія на тлі наростання конфронтації із Заходом через її агресію проти України дедалі більше дружньо ставиться до тих, хто відкрито ігнорує вимоги західних країн, а іноді й міжнародної спільноти. Це цілком стосується і реакції Москви на дії талібів: зокрема, російські пропагандистські медіа схвально публікують інформацію про те, що «Талібан» відмовився звільнити з керівництва Центрального банку Афганістану Нура Ахмада Ага, проти якого введено міжнародні санкції за тероризм, незважаючи на вимоги США.
Чи стане політика, що проводиться Росією та Китаєм щодо фактичних влад Афганістану, прикладом для інших країн регіону? Які у Москви та Пекіна у цій країні інтереси? Про це Російська служба «Голосу Америки» поговорила з експертами, які добре знаються на афганській кризі, що триває вже не один десяток років.
Фатеме Аман: я не думаю, що Росія визнає “Талібан” першою
На думку експерта Інституту Близького Сходу у Вашингтоні Фатеме Аман (Fatemeh Aman), Росія не визнаватиме «Талібан» першою серед країн, що підтримують контакти з цим рухом: «Чи Росія буде першою країною, яка визнає «Талібан» законною владою Афганістану? Я так не думаю. Я також не думаю, що якась країна із серйозних регіональних гравців хотіла б такою стати. Навіть Китай – за всіх їхніх тісних зв’язків із «Талібаном», можливо, найтіснішими в регіоні».
Фатеме Аман при цьому впевнена, що для всіх країн, що межують з Афганістаном або поблизу, головним джерелом занепокоєння є безпрецедентне зростання екстремізму в регіоні:
«Екстремістські групи виростають зараз там як гриби, одна за одною, і Росія, можливо, хоче це все стримати чи втримати під контролем, будучи більш доброзичливою з «Талібаном». У давнину Росія звинувачувала талібів у тому, що вони поширюють тероризм – їх звинувачували у підживленні ісламістів у Чечні. Зараз же Росія та інші країни намагаються «залишатися в контакті» з талібами, бо думають, що це запобігатиме розповзанню екстремізму. І це можна пояснити, тому є вкрай небагато варіантів того, як можна впливати на «Талібан»».
Заходу, як вважає дослідник Інституту Близького Сходу, також не слід вдаватися до тотальної ізоляції де-факто влади Афганістану: «Зробити це означало б залишити абсолютно ізольованою країну з безладдям, навіть гіршим, ніж у 1990-ті роки та часи присутності «Аль-Ки» » в Афганістані. На них, підтримуючи контакти, потрібно одночасно чинити тиск – рівень насильства, яке вони там допускають, жахливий, те, що вони творять із шиїтами – нестерпно. Якщо вдасться підштовхнути їх до більш інклюзивного уряду, який дотримується прав різних груп, такі контакти виправдані».
Також Фатеме Аман зазначає, що «Талібан» перебуває у збройному протистоянні з угрупованням «ІДІЛ – Хорасан» та іншими екстремістськими групами, що не схоже на кінець 1990-х, коли, за словами експерта, «Аль-Кайда» була організуючою силою для озброєних. ісламістів, зокрема й у талібів. «Сам «Талібан» складається з різних фракцій і часто ці групи взагалі не об’єднані. Різні сусідні країни з Афганістаном також мають вплив усередині цього руху. Якщо припинити розмовляти з «Талібаном» взагалі, воно, цілком можливо, стане вітати у себе інших екстремістів і стане подібністю до «Ісламської держави», з якою жителі Афганістану будуть залишені віч-на-віч».
Аркадій Дубнов: “Талібан” мало пристосований для діалогу на запропонованих Заходом умовах
Журналіст та експерт з країн колишнього СРСР Аркадій Дубнов впевнений, що керівництво Росії прагне зараз бути в перших рядах тих, хто налагоджує з Талібаном ділове спілкування:
«Москва хоче продемонструвати своє бажання вплутатися в реальну економічну допомогу Афганістану, оскільки інакше може скластися враження, що Москва більше нічого не може запропонувати, окрім дипломатичної та політичної підтримки. Сьогодні талібів цього мало. Вони вже утвердилися при владі, нехай навіть і не визнані міжнародною спільнотою, не виведені з «чорного списку» ООН як терористична організація – проте вже післявоєнний етап стає домінантою на нинішньому порядку денному навколо Афганістану».
В інтерв’ю «Голосу Америки» Аркадій Дубнов каже, що з країн регіону лише Таджикистан посідає щодо талібів непримиренну позицію: «Таджикистан по відношенню до «Талібану» не має ознак більш прагматичного підходу, Душанбе, як і раніше, наполягає на тому, що ця влада не має бути підтримана, і що вона не має права на існування, оскільки порушує права етнічних меншин, насамперед таджиків. Але робиться це для внутрішніх цілей Емомалі Рахмона – зміцнити свою владу та становище всередині країни, а для цього мапа національного єднання грає вирішальну роль. У цьому сенсі і військова підтримка їм таджицького опору в Афганістані відіграє важливу роль.
Таджикистан, продовжує експерт, погоджується надати свою територію для військових навчань, які проводяться разом із США та іншими країнами Центральної Азії: «У Москві, я так розумію, провладні Telegram-канали та вся навколовладна преса із зубівним скреготом сприйняли цей випад Рахмона, який вони розцінюють як чи не антиросійську акцію – тоді як Москва розглядає США як головного спонсора Києва, у нинішній ситуації Таджикистан проводить із американцями солідарну гру».
Варто, однак, додати, що російські військові також продовжують навчання на території Таджикистану – російська «201 база» буквально щойно провела на Памірі навчання, явною метою яких було відпрацювання бою в горах з «умовним незаконним збройним формуванням».
Аркадій Дубнов нагадує про особливості руху «Талібан» та його сприйняття відходу Заходу з Афганістану: «Талібан» відомий своїми надзвичайно радикальними установками, своїм тлумаченням Корану, який є неприйнятним для переважної більшості мусульманських країн. «Кодекс честі» талібів не дозволить їм, як то кажуть, піти на поступки – ці люди мало пристосовані для діалогу на запропонованих умовах. Крім того, «Талібан» не сприймає свою перемогу сьогодні (а це називається ними «перемога над Заходом») як подарунок, як принесений йому на блюдечку із золотою облямівкою, – вони змусили Захід відступити».
«Талібан»: визнання нас із боку США було б кроком до великих змін
Втім, очевидно, що таліби все ж таки сподіваються на нормальні відносини із Заходом, а не лише святкують «перемогу» над ним. Нещодавно в інтерв’ю американському громадському мовнику – NPR син засновника руху «Талібан» та нинішній «міністр оборони» руху Мухаммад Якуб заявив, що визнання нинішнього уряду Афганістану, на його думку, відповідає інтересам США: «Є багато країн, які налаштовані проти Америки більше, ніж проти нас, але офіційно їх визнають. У світі є багато країн, які становлять більшу небезпеку для Америки, ніж Афганістан, проте Америка визнала їх офіційно. Я думаю, що визнання – це позитивний крок до великих змін».
Офіційну позицію США щодо Афганістану було напередодні озвучено 15 серпня представником Держдепартаменту Недом Прайсом: «Ми продовжимо підтримувати афганський народ у важкі економічні часи як найбільший донор гуманітарної допомоги людям Афганістану. Ми продемонстрували, що можемо виконувати наші незмінні зобов’язання перед афганським народом, використовуючи різні дипломатичні інструменти, які є у нашому розпорядженні, та за виняткової допомоги з боку наших партнерів, таких як Катар, ОАЕ, наших європейських союзників та інших країн. Ми вдячні за цю підтримку. І, звичайно ж, міжнародне співтовариство буде й надалі…