Для Олафа Шольца візит до Вільнюса 7 червня був, можливо, одним із найнепростіших за весь час перебування на посаді канцлера. У Берліні вважають, що після початку нового етапу путінської агресії проти України 24 лютого Німеччина переживає, як кажуть німці, Zeitenwende – настання нової ери у зовнішній та оборонній політиці. Берлін почав постачати зброю Києву, заморозив проект “Північний потік -2” і йдеться про повну відмову від російських енергоносіїв у найближчому майбутньому.

Повірити Берліну

У країнах Балтії, а також у сусідній Польщі, до політики Німеччини, як і раніше, ставляться з підозрою і критикують нинішній німецький уряд за недостатню рішучість у справі допомоги Україні та надмірну схильність зберігати діалог із Кремлем за всяку ціну. Шольц постарався переконати президента Литви Гітанаса Науседу, а також прем’єр-міністра Естонії Кайю Каллас, які приїхали до Вільнюса, і главу уряду Латвії Кріш’яніса Каріньша в тому, що на його країну можна покластися.

Канцлер привіз у литовську столицю обіцянку збільшити чисельність угруповання передової присутності НАТО в Литві, основу якої становлять військовослужбовці бундесверу, з батальйону до бригади – тобто близько шести тисяч військовослужбовців. Наскільки можна судити з офіційних заяв, найближчим часом це означатиме створення свого роду мобільних сил швидкого розгортання чисельністю у два батальйони на території ФРН. Вони будуть готові до перекидання до Литви в найкоротший час.

“Наскільки я розумію, через якийсь час це буде повноцінна бригада, що повністю дислокується в Литві, – поділився з DW своєю думкою Вейдотас Малиненіс, член Асоціації полковників, що об’єднує відставних старших офіцерів литовської армії. – Для цього доведеться створити відповідну, а це доведеться створити відповідну”. займе час”.

Канцлер Шольц відвідав німецьких солдатів у Литві

Канцлер Шольц разом із президентом Науседою та прем’єрами Каллас та Каріньшем, зміг особисто познайомитися з тими, хто несе службу в міжнародному батальйоні в литовському містечку Пабраді.

У Вільнюсі Шольц всіляко переконував своїх співрозмовників та громадськість у тому, що Німеччина рішуче збільшуватиме чисельність та технічну оснащеність бундесверу. Він неодноразово повторив цифру “сто мільйонів євро” – нещодавно оголошені додаткові асигнування його кабінету на оборону. Напередодні саміту НАТО в Мадриді, що відбудеться через три тижні, про Північноатлантичний альянс канцлер говорив особливо рішуче: “Країни НАТО ще більше згуртувалися, НАТО ще посилює свою потужність, ми зміцнюємо східний фланг НАТО біля Балтійського моря, а Швеція та Фінляндія вирішили стати членами НАТО – ось чого досяг Путін своєю військовою агресією. Ми стаємо ще сильнішими”.

Україна, ЄС та ухильність Берліна

Шольц також переконував балтійських лідерів у тому, що постачання німецької зброї в Україну здійснюється за планом, без перебоїв та політичних обмежень. Те, що відправлення важкого озброєння Києву поки що йде не безпосередньо, а здебільшого через домовленості з третіми країнами про відправку більш старої техніки, яку Німеччина обіцяє замінити пізніше на сучаснішу – джерело занепокоєння у Центральній Європі та Балтії. “Ми віримо, що німці поставлять зброю, – сказав військовий експерт Маліноніс. – Проблема в тому, що кожен день зволікання означає нові жертви серед українців, військових та цивільних”.

Канцлер ФРН Олаф Шольц (слова) із колегами з балтійських країн у Вільнюсі

Якщо судити з спільної прес-конференції Науседи, Шольца, Каллас та Каріньша, дві головні розбіжності між керівниками Німеччини та Балтії – це ставлення до перспектив членства України (а також Грузії та Молдови) у Європейському Союзі та до діалогу з російським режимом. Шольц, по суті, ухилився від відповіді на запитання одного з литовських журналістів про переговори з Володимиром Путіним. Президент Науседа відповів на це питання гранично прямо: “Ми говоримо, що має бути рішуча та єдина відповідь на агресію Росії, а потім самі намагаємося через задні двері потрапити до Путіна, говорити з ним, переконувати, просити його – і таким чином легітимуємо його” .

Щодо вступу України до ЄС, то і президент Литви, і прем’єри Латвії та Естонії говорили про необхідність дати країні ясну європейську перспективу. Шольц постарався якомога не помітити ці заклики. Ні у підсумковому комюніке, ні в офіційному звіті відомства федерального канцлера після візиту про це жодного слова.

Проте загалом у Вільнюсі, Ризі та Таллінні до приїзду Шольца поставилися позитивно. На думку директора Інституту східноєвропейських досліджень у Вільнюсі Лінаса Кояли, “періодична схильність Берліна до ухильної риторики щодо Росії, звичайно, непокоїть Литву. наших очах”. Як вважає Кояла: “Литва вітала б більш активну роль Німеччини у міжнародних питаннях та безпеці, за умови, що вона врахує помилки минулого, остаточно відмовиться від російських енергоносіїв, а також від ілюзій, що Росію можна змінити, активно торгуючи з нею”.

Дивіться також: