Після суттєвого поглиблення економічної кризи стало зрозуміло, що українській економіці не вистачає гарно розвиненої та стабільної сфери бізнесу. Тож одним з найголовніших завдань на даному етапі є створення усіх умов для розвитку бізнесу, а також для підвищення зацікавленості міжнародних корпорацій, концернів та інвесторів в Україні. З цією метою було впроваджено спеціальний мораторій, який забороняв планові перевірки підприємств та організацій. Оскільки у 2019 році цей мораторій перестав діяти та протягом усього року ніяких змін не спостерігалося, часто у підприємців виникають питання, чи буде все ж подовжений мораторій на проведення перевірок до кінця 2020 року.
Що відбулося у 2019 році після закінчення дії мораторію?
Мораторій почав діяти з моменту набуття ним чинності ще у 2014 році. Не дивлячись на численні пропозиції подовжити його дію, цього так і не відбулося. Тож з першого січня 2019 року усі перевірки відновилися згідно з положеннями законодавства про державний нагляд і контроль. Уся діяльність контролюючих органів почала здійснюватися відповідно до визначеного ступеня ризику підприємства. Наприклад, за умов високого ступеня ризику перевірка повинна проводитися компетентними органами не частіше ніж один раз на два роки. Для незначного рівня ризику перевірка повинна проводитися лише один раз на п’ять років. Водночас державні органи зобов’язані попередньо письмово надавати попередження суб’єкту про проведення перевірки, розробляти попередні документи.
Поки експерти не можуть одностайно відповісти на питання, як саме поновлені перевірки підприємців встигли вплинути на сферу бізнесу. Дехто вважає, що скасування цього законопроекту – це вимушена міра. До того ж скасування законопроекту відбувалося поступово, щоб не створювати занадто великого тиску на підприємства чи організації.
Чого чекати у 2020 році?
Підприємці часто цікавляться, чи буде продовжений мораторій на 2020 рік, оскільки він надавав їм набагато більше можливостей та буквально звільняв від корумпованої системи. Перш за все, деякі депутати будуть намагатися просувати законопроекти про відповідне проводження дії мораторію, який встановлював би повне обмеження на проведення різного роду заходів зі здійснення процедур державного нагляду протягом усього року. Як вважають деякі експерти та самі депутати, саме цей мораторій дозволяє багатьом керівникам підприємств та організацій мати можливість захищати свої права у випадку їх порушення. Більш того, мораторій захищає їх від проведення позапланових та необґрунтованих перевірок, які частіше проводяться з метою отримання хабара чи встановлення штрафних санкцій з власною вигодою.
Цікаво те, що цей мораторій також визначає повну публічність усього процесу перевірки та її погодження. Однак як і раніше, він може не знайти необхідної підтримки. Саме тому дуже важно визначити, чи набуде ця постанова чинності у 2020 році. Тож поки єдиний вихід для багатьох керівників підприємств та організацій – це читати останні новини про мораторій на перевірки та сподіватися, що законопроект усе ж набуде чинності.
Чому мораторій є таким важливим для сфери бізнесу?
Практика показала, що введення мораторію дало дуже значний поштовх для розвитку сфери бізнесу взагалі. Тож немає нічого дивного у тому, що багато хто виступає за те, щоб мораторій на перевірки 2020 ДФС та інших контролюючих органів був продовжений ще хоча б на рік. Почати варто з того, що представники органів статистики зафіксували набагато менше випадків корупційних проявів, що дозволило підприємцям почувати себе більш захищеними. Керівники перестали хвилюватися про те, що до них можуть завітати інспекції, головна мета яких полягає у наживі. Водночас був помічений приріст малого та середнього бізнесу. Загалом уся сфера почала розвиватися більш активно. Звісно, за увесь час дії мораторію було виявлено певні недоліки та проблеми у механізмі його роботи. Тому сам законопроект певний час доповнювався різного роду додатковими постановами про порядок регулювання діяльності самих підприємців та контролюючих органів.
Треба розуміти, що мораторій не повністю скасував проведення перевірок різних підприємств та організацій. Він скорегував те, як саме ці перевірки можуть проводитися. Наприклад, за час дії контролюючі органи могли завітати до установи чи підприємства та провести перевірку в таких випадках:
- За рішенням судової установи.
- Якщо на підприємстві відбулася аварія або була зафіксована смерть якоїсь особи внаслідок діяльності суб’єкта господарювання.
- У випадку надання письмової заявки на проведення перевірки керівника підприємства чи організації за власним бажанням.
- Якщо відбулася подія, яка має негативний вплив на права, визначені законодавством інтереси, а також на життя та здоров’я людини, навколишнє середовище чи національну безпеку держави.
- З метою визначення виконання суб’єктом господарювання вимог щодо усунення виявлених раніше порушень нормативних документів, законодавства, тощо.
Виходить так, що діяльність організацій та підприємств починала регулюватися та перевірятися у тому випадку, якщо була визначена їх невідповідність нормативним документам та законодавству. Якби був подовжений мораторій на проведення перевірок бізнесу в 2020 році, то ця система була б доопрацьована. Більш того, керівники заздалегідь попереджалися про запланований візит, а детальніше про нього та його причину можна було дізнатися на офіційних сайтах відповідних контролюючих органів. Якщо ж керівник установи не отримував документальне попередження, то він мав повне право на відмову у проведенні перевірки інспекторам.
Що загалом привніс цей мораторій у сферу бізнесу?
Не дивлячись на те, що були певні недоліки, ця свого роду заборона мала чимало позитивних наслідків. Насправді продовження мораторію на перевірки у 2020 році могло б ще більше пришвидшити темпи розвитку сфери бізнесу та створити більш сприятливі умови для появи більшої кількості підприємств та організацій.
Що стосується саме негативної сторони, то суттєве зменшення контролю призвело до певного свавілля. Результатом цього стало збільшення випадків реєстрації невідповідності підприємств. Іноді перевірки ФОП дозволяли визначити осіб, які навмисно торгували неякісними чи шкідливими товарами. Однак такі випадки також дозволили очистити ринок від невідповідних підприємців. Очікувалося, що з часом подовження дії мораторію, впровадження певних поправок та корекція регуляторної системи дозволили б правильним чином налагодити систему, щоб значно зменшити свавілля та ввести систему пасивного контролю.
Насправді негативні наслідки вдалося майже повністю нівелювати значним поштовхом у розвитку сфери бізнесу, що дало змогу багатьом людям створити свої підприємства. Це мало позитивний вплив на загальний стан економіки держави разом зі зменшенням ступеню корупції. Цих позитивних наслідків дії мораторію набагато більше, ніж може здатися на перший погляд. Тож багато хто сподівається на те, що постанова КМУ про мораторій на перевірки отримає належну підтримку серед депутатів та продовжить свою дію протягом 2020 року та наступних років.
