Канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) висловився за негайне надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. “Німеччина виступає за позитивне рішення для України. Це стосується і Республіки Молдова”, – зазначив Шольц під час візиту до Києва у четвер, 16 червня. “Україна належить до європейської родини”, – додав він.
До цього канцлер ФРН, президент Франції Емманюель Макрон, прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі та президент Румунії Клаус Йоханніс зустрілися за круглим столом з українським президентом Володимиром Зеленським.
Досі Шольц відкрито не позначав своєї позиції щодо статусу кандидата для Києва, уточнило агентство dpa. На підтримку прагнень Києва до євроінтеграції висловилися усі четверо європейських політиків.
Президент Румунії: Ми перебуваємо на поворотному етапі європейської історії
У свою чергу Клаус Йоханніс уточнив: “Гарантувати Україні, Республіці Молдова, Грузії на засіданні Євроради наступного тижня статус кандидатів у члени ЄС є необхідним для створення міцного та довговічного щита навколо наших цінностей”.
“Ми знаходимося на поворотному етапі європейської історії. Екстраординарні часи вимагають екстраординарної стратегії та провидницьких рішень”, – зазначив Йоханніс. “На карту поставлена наша здатність планувати безпеку та стабільність у нашому регіоні. Часу на роздуми немає”, – зазначив він.
Емманюель Макрон у свою чергу зазначив, що надання Києву статусу кандидата “супроводитиметься дорожньою картою, а також припускатиме облік ситуації на Балканах і в сусідньому регіоні, зокрема в Молдові”.
Зеленський: Київ – на передовій боротьбі з російською агресією
Український лідер, реагуючи на прибуття європейських політиків, наголосив: “Українці сьогодні – на передовій у боротьбі проти російських ударів. Проте – не одні”. “Це підтверджує сьогоднішній візит Емманюеля Макрона, Олафа Шольца, Маріо Драгі та Клауса Йоханніса до Києва”, – написав Володимир Зеленський у Telegram.
Європейські лідери відвідали Ірпінь
Декількома годинами раніше європейські політики відвідали місто Ірпінь поблизу української столиці. Їх супроводжував міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.
Олаф Шольц засудив в Ірпені “жорстокість” російської військової агресії та заявив про “безглузде насильство” російських військ. “Були вбиті ні в чому не винні мирні жителі та зруйновані будинки. Було зруйновано ціле місто, в якому взагалі не було військових споруд. Це дуже багато говорить про жорстокість російської агресії, яка просто зводиться до руйнування та завоювання”, – наголосив канцлер ФРН. Руйнування в Ірпені є, за його словами, “дуже важливим нагадуванням” про те, що щось потрібно робити, щоб припинити “цю жахливу війну”, яку Росія веде “з найбільшою жорстокістю, не звертаючи уваги на людські життя”.
Дивіться також:
-
Сто днів війни в Україні
Вибухи та руйнування, військові та їх техніка, мирні жителі та їхнє горе – DW зібрала знімки, що розповідають про війну Росії проти України, побачену через фотооб’єктиви. УВАГА! Деякі фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
-
Сто днів війни в Україні
Ранок 24 лютого: російські війська за кількома напрямками вторглися на територію України: з території Білорусі, з території анексованого Криму, із самої РФ, а також із сепаратистських регіонів Донбасу.
-
Сто днів війни в Україні
Одночасно із наземним вторгненням сили армії РФ стали завдавати авіа- та ракетних ударів, а також ударів артилерією практично по всій території України.
-
Сто днів війни в Україні
Після висадки десанту з Росії бойові дії йшли у перші години та у столиці України Києві. Влада РФ офіційно війну Україні не оголосила, назвавши вторгнення “спеціальною військовою операцією”. Для Києва та більшості країн світу 24 лютого 2022 року розпочалася війна Росії проти України.
-
Сто днів війни в Україні
Незважаючи на загрозу жорсткого, аж до кримінального, переслідування сотні активістів у Росії в перші години та дні війни вийшли на акції протесту проти війни з Україною.
-
Сто днів війни в Україні
Після початку війни вранці 24 лютого сотні тисяч киян спробували залишити місто. Дороги на виїзді із Києва заповнили автомобілі з біженцями.
-
Сто днів війни в Україні
Поки частина українців поспішила залишити країну, інші почали ховатися у метро та інших бомбосховищах. Для тисяч людей метро перетворилося на довгий час на їхній тимчасовий будинок.
-
Сто днів війни в Україні
Після вторгнення Росії Україна оголосила воєнний стан та мобілізацію. Починаючи з першої години війни, добровольці попрямували до військкоматів по всій Україні. За оцінками, за три місяці війни мобілізовано близько 700 тисяч людей.
-
Сто днів війни в Україні
Потоки біженців у перші години війни досягли кількох сусідніх європейських держав – Молдови, Польщі, Угорщини та інших. За три місяці війна змусила 8 мільйонів українців залишити свої будинки, понад шість мільйонів – виїхати за кордон.
-
Сто днів війни в Україні
Для аудиторії в Росії “СВО” – це лише про “високоточні удари по військових об’єктах України”. Насправді армія РФ завдає масштабних ударів по найрізноманітніших об’єктах української інфраструктури, включаючи лікарні та школи, як на фото у Харкові.
-
Сто днів війни в Україні
Війна згуртувала мешканців України навколо захисту своєї території. Громадянські почали вчитися застосовувати “коктейлі Молотова” – пляшки із запальною сумішшю.
-
Сто днів війни в Україні
Багато мирних жителів України довгий час не могли повірити, що війна справді прийшла до їхніх будинків – з усіма військовими жахами: руйнуваннями, загибеллю, насильством.
-
Сто днів війни в Україні
Близькість ядерної катастрофи: російські військові силою захопили спочатку Чорнобильську, а згодом Запорізьку АЕС. На щастя, самі енергоблоки не постраждали. З Чорнобиля росіяни пішли, Запорізьку АЕС російська сторона й досі окупує.
-
Сто днів війни в Україні
Велика жертва війни: перший та єдиний літаючий екземпляр найбільшого та вантажопідйомного у світі літака Ан-225 “Мрія”. Внаслідок боїв за аеропорт “Гостомель” під Києвом між російським десантом і силами ЗСУ літак згорів наприкінці лютого 2022 року.
-
Сто днів війни в Україні
“Спеціальна військова операція” мала тривати лише кілька днів. Але російський “бліцкриг” затягнувся, зустрівши опір української територіальної оборони та ЗСУ, як, наприклад, на підступах до Харкова у перші дні війни.
-
Сто днів війни в Україні
Вже через кілька днів війни Росія та Україна погодилися провести мирні переговори, пройшло три раунди (на фото – другий раунд у Білорусі). Останній раунд відбувся у Стамбулі наприкінці березня та завершився без значних результатів.
-
Сто днів війни в Україні
Історичний момент у Німеччині: 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц в урядовій заяві перед бундестагом оголошує про новий курс Берліна і “зміну епохи”.
-
Сто днів війни в Україні
У перші дні війни у напрямку Києва рухалися довгі військові конвої армії РФ. Російські військові зуміли зайняти низку передмість на північ і північний захід української столиці. Місто готувалося до облоги.
-
Сто днів війни в Україні
Мужності захисникам Києва додало те, що у столиці залишилися президент Володимир Зеленський та його команда, що заспокоїло мільйони українців та захопило спостерігачів за кордоном. ЗСУ змогли відбити наступ армії РФ на київському напрямку.
-
Сто днів війни в Україні
Але визволення Київської області від армії РФ відкрило страшну картину скоєних за цей час військових злочинів проти мирних жителів. Буча та Ірпінь – благополучні передмістя Києва – стали ім’ям загальним для позначення жорстокостей російської армії в Україні.
-
Сто днів війни в Україні
Так війна змінила Одесу: на вулицях міста з’явилися протитанкові їжаки. Місто з початку війни готується до спроби захоплення та висадження десанту військ РФ.
-
Сто днів війни в Україні
Одним із великих військових успіхів ЗСУ став удар 13 квітня по крейсеру “Москва” – тому самому, що при захопленні українського острова Зміїний почув свою адресу “Російський військовий корабель, йди на х…”. Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня.
-
Сто днів війни в Україні
ЗСУ вдалося відвоювати у армії РФ назад Київську, Сумську, Чернігівську області. Але вже з початку березня Росія з кожним днем все щільніше тримала в облозі Маріуполь на півдні країни. Місто перетворилося на одну величезну руїну.
-
Сто днів війни в Україні
Нижчою точкою війни в Маріуполі став удар із повітря по драматичному театру в Маріуполі, в якому ховалися мирні громадяни. З супутника можна було розглянути слово “ДІТИ” перед будинком театру. Число загиблих від атаки будівлі театру обчислюється сотнями.
-
Сто днів війни в Україні
Маріуполь після взяття його в облогу армією РФ з початку березня став місцем, ймовірно, ще масштабнішої гуманітарної катастрофи, ніж Буча. Жителі були змушені ховати жертв війни, де доведеться.
-
Сто днів війни в Україні
За час війни в Україні поранено (на фото поранено трирічного хлопчика Діма з Маріуполя) та загинуло сотні дітей. За даними української сторони, кількість загиблих внаслідок військових дій становить на кінець травня не менше 234 дітей.
-
Сто днів війни в Україні
Захисники Маріуполя, що залишилися живими, тримали оборону до середини травня на території заводу “Азовсталь”. До 2000 військових здалися в полон армії РФ. Маріуполь упав. Місто зруйноване, за оцінками, на 95 відсотків.
-
Сто днів війни в Україні
Кладовище зі свіжими могилами на Старому Криму на околиці Маріуполя. Число жертв серед цивільного населення до війни майже півмільйонного міста може становити кілька десятків тисяч людей. Багато тіл досі перебувають під завалами будинків.
-
Сто днів війни в Україні
Число цивільних осіб, які стали жертвами війни Росії проти України, перевалило за кілька тисяч, точних даних поки що не знає ніхто. Після звільнення української території від російських військ мешканці намагаються…
