Росія

Столтенберг: Війна РФ з Україною може розтягнутися на роки

За словами генсека НАТО, послаблювати підтримку Києва не можна – незважаючи на те, що “війна може тривати роками”. Столтенберг додав, що роль РФ у концепції альянсу може бути змінена на саміті у Мадриді.

Єнс Столтенберг

Війна Росії з Україною “може розтягнутися на роки”. Таку думку висловив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг в інтерв’ю виданню Bild am Sonntag. Витримки із бесіди з ним опубліковані у суботу, 18 червня.

“Ми маємо бути готові до того, що вона (війна. – Ред.) може тривати роками. Ми не повинні послаблювати підтримку України, навіть якщо витрати високі – не тільки на військову допомогу, а й через зростаючі ціни на енергоносії та продовольство”, – зазначив глава НАТО. Водночас “це не йде в жодне порівняння з тією ціною , яку доводиться платити українцям, які щодня віддають безліч життів”, додав Столтенберг. “І якщо Путін зробить з цієї війни висновок, що він може просто продовжувати, як після війни в Грузії у 2008 році та анексії Криму у 2014 році, то ми заплатимо набагато вищу ціну”, – зазначив він.

Столтенберг висловив упевненість, що у разі отримання Києвом сучаснішої зброї зростає ймовірність того, що “Україна зможе знову витіснити путінські війська з Донбасу”.

Генсек альянсу підтвердив, що “НАТО продовжуватиме підтримувати Україну в її самообороні”, проте не стане стороною конфлікту. “Ми допомагаємо” Києву, але не посилатимемо своїх солдатів в Україну, підкреслив він. “Ми зміцнили свою оборону, довівши число військових під командуванням НАТО до 40 000. Ми забезпечуємо безпеку території альянсу на суші, на морі та в повітрі. Це – чіткий сигнал Москві, щоб вона не мала непорозуміння щодо нашої готовності до оборони”, – резюмував Столтенберг.

“Не бачимо підвищення рівня готовності ядерних сил РФ”

На питання журналіста видання про те, чи варто побоюватися можливого ядерного удару з боку Росії, Йєнс Столтенберг зазначив: “Ми не бачимо підвищення рівня готовності російських ядерних сил. Проте брязкання ядерним арсеналом з боку Росії є небезпечним і безвідповідальним”. “Путін повинен знати: ядерну війну неможливо виграти, і вона ніколи не повинна бути розв’язана. Наш чіткий сигнал Росії: НАТО захищає всі країни-члени” альянсу, зазначив генсек.

Нова Стратегічна концепція НАТО

Він також зачепив проблему підготовки нової Стратегічної концепції НАТО до саміту в Мадриді 29-30 червня.

У ній, зокрема, буде представлена колективна оцінка нових викликів безпеки, що стоять перед альянсом, та викладено політичні та військові завдання, які НАТО виконуватиме для протидії цим загрозам. Концепція – результат внутрішніх консультацій між союзниками та взаємодії з партнерами, іншими міжнародними організаціями, експертними спільнотами, громадянським суспільством та приватним сектором. Столтенберг зазначив, що якщо раніше Росія в альянсі сприймалася як “партнер”, то тепер вона стала “загрозою нашої безпеки, миру та стабільності”.

Читайте також: Украинский волонтер рассказал о 100 днях плена на оккупированной части Донбасса

Про КНР, Туреччину, Швецію та Фінляндію

Генсек також окремо торкнувся ролі КНР, вказавши, що піднесення Китаю – “виклик нашим інтересам, нашим цінностям та нашій безпеці”.

Говорячи про блокування турецькою стороною вступу Швеції та Фінляндії до альянсу, Столтенберг вкотре повторив, що жодна країна НАТО не постраждала від терору “так сильно, як Туреччина”. “Саме тому ми дуже серйозно ставимося до занепокоєння Туреччини і робимо все можливе для вирішення цього питання”, – зазначив співрозмовник.

Раніше, 16 червня, Столтенберг повідомив за підсумками засідання міністрів оборони країн НАТО у штаб-квартирі у Брюсселі, що альянс підготував нову модель захисту свого східного флангу, яку планують затвердити на саміті у Мадриді. “Упевнений, що за два тижні на саміті ми погодимо модель. І не тільки її, а й те, що держави-члени НАТО готові надати необхідні сили, щоб наповнити цю модель”, – пояснив генсек. На його думку, це переконає всі країни Північноатлантичного альянсу у тому, що він посилює “своє стримування та оборону”.

Дивіться також:

Сто днів війни в Україні

Вибухи та руйнування, військові та їх техніка, мирні жителі та їхнє горе – DW зібрала знімки, що розповідають про війну Росії проти України, побачену через фотооб’єктиви. УВАГА! Деякі фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.

Сто днів війни в Україні

Ранок 24 лютого: російські війська за кількома напрямками вторглися на територію України: з території Білорусі, з території анексованого Криму, із самої РФ, а також із сепаратистських регіонів Донбасу.

Сто днів війни в Україні

Одночасно із наземним вторгненням сили армії РФ стали завдавати авіа- та ракетних ударів, а також ударів артилерією практично по всій території України.

Сто днів війни в Україні

Після висадки десанту з Росії бойові дії йшли у перші години та у столиці України Києві. Влада РФ офіційно війну Україні не оголосила, назвавши вторгнення “спеціальною військовою операцією”. Для Києва та більшості країн світу 24 лютого 2022 року розпочалася війна Росії проти України.

Сто днів війни в Україні

Незважаючи на загрозу жорсткого, аж до кримінального, переслідування сотні активістів у Росії в перші години та дні війни вийшли на акції протесту проти війни з Україною.

Сто днів війни в Україні

Після початку війни вранці 24 лютого сотні тисяч киян спробували залишити місто. Дороги на виїзді із Києва заповнили автомобілі з біженцями.

Сто днів війни в Україні

Поки частина українців поспішила залишити країну, інші почали ховатися у метро та інших бомбосховищах. Для тисяч людей метро перетворилося на довгий час на їхній тимчасовий будинок.

Сто днів війни в Україні

Після вторгнення Росії Україна оголосила воєнний стан та мобілізацію. Починаючи з першої години війни, добровольці попрямували до військкоматів по всій Україні. За оцінками, за три місяці війни мобілізовано близько 700 тисяч людей.

Сто днів війни в Україні

Потоки біженців у перші години війни досягли кількох сусідніх європейських держав – Молдови, Польщі, Угорщини та інших. За три місяці війна змусила 8 мільйонів українців залишити свої будинки, понад шість мільйонів – виїхати за кордон.

Сто днів війни в Україні

Для аудиторії в Росії “СВО” – це лише про “високоточні удари по військових об’єктах України”. Насправді армія РФ завдає масштабних ударів по найрізноманітніших об’єктах української інфраструктури, включаючи лікарні та школи, як на фото у Харкові.

Сто днів війни в Україні

Війна згуртувала мешканців України навколо захисту своєї території. Громадянські почали вчитися застосовувати “коктейлі Молотова” – пляшки із запальною сумішшю.

Сто днів війни в Україні

Багато мирних жителів України довгий час не могли повірити, що війна справді прийшла до їхніх будинків – з усіма військовими жахами: руйнуваннями, загибеллю, насильством.

Сто днів війни в Україні

Близькість ядерної катастрофи: російські військові силою захопили спочатку Чорнобильську, а згодом Запорізьку АЕС. На щастя, самі енергоблоки не постраждали. З Чорнобиля росіяни пішли, Запорізьку АЕС російська сторона й досі окупує.

Сто днів війни в Україні

Велика жертва війни: перший та єдиний літаючий екземпляр найбільшого та вантажопідйомного у світі літака Ан-225 “Мрія”. Внаслідок боїв за аеропорт “Гостомель” під Києвом між російським десантом і силами ЗСУ літак згорів наприкінці лютого 2022 року.

Сто днів війни в Україні

“Спеціальна військова операція” мала тривати лише кілька днів. Але російський “бліцкриг” затягнувся, зустрівши опір української територіальної оборони та ЗСУ, як, наприклад, на підступах до Харкова у перші дні війни.

Сто днів війни в Україні

Вже через кілька днів війни Росія та Україна погодилися провести мирні переговори, пройшло три раунди (на фото – другий раунд у Білорусі). Останній раунд відбувся у Стамбулі наприкінці березня та завершився без значних результатів.

Сто днів війни в Україні

Історичний момент у Німеччині: 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц в урядовій заяві перед бундестагом оголошує про новий курс Берліна і “зміну епохи”.

Сто днів війни в Україні

У перші дні війни у напрямку Києва рухалися довгі військові конвої армії РФ. Російські військові зуміли зайняти низку передмість на північ і північний захід української столиці. Місто готувалося до облоги.

Сто днів війни в Україні

Мужності захисникам Києва додало те, що у столиці залишилися президент Володимир Зеленський та його команда, що заспокоїло мільйони українців та захопило спостерігачів за кордоном. ЗСУ змогли відбити наступ армії РФ на київському напрямку.

Сто днів війни в Україні

Але визволення Київської області від армії РФ відкрило страшну картину скоєних за цей час військових злочинів проти мирних жителів. Буча та Ірпінь – благополучні передмістя Києва – стали ім’ям загальним для позначення жорстокостей російської армії в Україні.

Сто днів війни в Україні

Так війна змінила Одесу: на вулицях міста з’явилися протитанкові їжаки. Місто з початку війни готується до спроби захоплення та висадження десанту військ РФ.

Сто днів війни в Україні

Одним із великих військових успіхів ЗСУ став удар 13 квітня по крейсеру “Москва” – тому самому, що при захопленні українського острова Зміїний почув свою адресу “Російський військовий корабель, йди на х…”. Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня.

Сто днів війни в Україні

ЗСУ вдалося відвоювати у армії РФ назад Київську, Сумську, Чернігівську області. Але вже з початку березня Росія з кожним днем все щільніше тримала в облозі Маріуполь на півдні країни. Місто перетворилося на одну величезну руїну.

Сто днів війни в Україні

Нижчою точкою війни в Маріуполі став удар із повітря по драматичному театру в Маріуполі, в якому ховалися мирні громадяни. З супутника можна було розглянути слово “ДІТИ” перед будинком театру. Число загиблих від атаки будівлі театру обчислюється сотнями.

Сто днів війни в Україні

Маріуполь після взяття його в облогу армією РФ з початку березня став місцем, ймовірно, ще масштабнішої гуманітарної катастрофи, ніж Буча. Жителі були змушені ховати жертв війни, де доведеться.