Україна

У Києві відповіли на слова Байдена про ігнорування попереджень про війну

В офісі Зеленського нагадали, що Україна закликала ввести превентивні санкції проти Росії і злагоджено зреагувала на вторгнення, що почалося.

Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.

Слова президента США Джо Байдена про те, що український президент Володимир Зеленський “не хотів чути” попереджень про вторгнення, що готується, вимагають уточнень, сказав прес-секретар Зеленського Володимир Никифоров у суботу, 11 червня.

Нікіфоров нагадав, що незадовго до вторгнення Зеленський “провів три-чотири телефонні розмови з Байденом” і “лідери детально обмінювалися думками та оцінками ситуації”. “Якщо пам’ятаєте, президент України закликав партнерів запровадити пакет превентивних санкцій, щоб спонукати Росію до відведення військ та деескалації ситуації. І тут уже можна сказати, що наші партнери “не хотіли нас чути”, – сказав Нікіфоров виданню Liga.net.

Подоляк: Україна готувалася до вторгнення

“Про те, що Росія розробляє різні сценарії експансії, ми чудово розуміли. У Володимира Зеленського на столі постійно знаходилася відповідна аналітика, яка базувалася на якісних розвідданих. Президент також уважно реагував на всі слова та попередження наших партнерів”, – прокоментував слова Байдена радник голови. Офісу президента України Михайло Подоляк.

За його словами, про підготовку, що йшла, свідчить “розосередження складу боєприпасів і зброї в цілому, блискавична реакція на багаторівневе вторгнення і розбудова оборонних можливостей, ефективне введення в перший тиждень дистанційних ударів, що різко зламали первинні російські плани”.

Питання полягало в тому, наскільки масштабним буде обсяг вторгнення, зазначив Подоляк. За його словами, інтенсивність обстрілів усієї території України не можна було спрогнозувати, і “немає сумнівів, що масштаб вторгнення шокував багато країн, включаючи партнерів України”.

“Мені здається, що безглуздо в чомусь звинувачувати країну, яка понад 100 днів ефективно бореться у повноцінній війні проти набагато ресурснішого опонента, якщо ключові країни не зуміли превентивно зупинити мілітаристські апетити РФ, чудово їх знаючи”, – додав Подоляк.

Попередження США про підготовку вторгнення

США на різних рівнях – як в офіційних виступах, так і через публікації у ЗМІ – повідомляли про підготовку Росії до вторгнення в Україну за кілька тижнів до оголошення Путіним про початок “спецоперації”. На засіданні Ради безпеки ООН у середині лютого держсекретар США Ентоні Блінкен докладно описав російські плани. “Полетять бомби, зв’язок буде порушено, після цього танки підуть до ключових об’єктів, які вже відзначені та нанесені на карти. Ми вважаємо, що до цих об’єктів входить і Київ”, – розповів держсекретар.

Оприлюднюючи цю інформацію, США сподіваються змусити Росію “відмовитися від війни і піти іншим шляхом”, пояснив Блінкен. У відповідь на заяви Заходу Москва неодноразово твердила, що не планує нападати на Україну.

Байден: “Зеленський не хотів чути” попереджень

Виступаючи перед журналістами 10 червня, Байден заявив, що Зеленський ігнорував попередження Вашингтона про підготовку вторгнення Росії, що надходили незадовго до початку війни. “Знаю, що багато хто думав, що я перебільшую, але я знав, що у нас є дані, що підтверджують (цю оцінку. – ред.)”.

Читайте також: 164-й день війни Росії проти України: головні події

“(Президент Росії Володимир Путін. – ред.) збирався перетнути кордон. І в цьому не було жодних сумнівів, і Зеленський не хотів цього чути, як і багато інших. Я розумію, чому вони не хотіли цього чути, але він (Володимир Путін). – ред.) здійснив вторгнення”, – сказав Байден.

Дивіться також:

Сто днів війни в Україні

Вибухи та руйнування, військові та їх техніка, мирні жителі та їхнє горе – DW зібрала знімки, що розповідають про війну Росії проти України, побачену через фотооб’єктиви. УВАГА! Деякі фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.

Сто днів війни в Україні

Ранок 24 лютого: російські війська за кількома напрямками вторглися на територію України: з території Білорусі, з території анексованого Криму, із самої РФ, а також із сепаратистських регіонів Донбасу.

Сто днів війни в Україні

Одночасно із наземним вторгненням сили армії РФ стали завдавати авіа- та ракетних ударів, а також ударів артилерією практично по всій території України.

Сто днів війни в Україні

Після висадки десанту з Росії бойові дії йшли у перші години та у столиці України Києві. Влада РФ офіційно війну Україні не оголосила, назвавши вторгнення “спеціальною військовою операцією”. Для Києва та більшості країн світу 24 лютого 2022 року розпочалася війна Росії проти України.

Сто днів війни в Україні

Незважаючи на загрозу жорсткого, аж до кримінального, переслідування сотні активістів у Росії в перші години та дні війни вийшли на акції протесту проти війни з Україною.

Сто днів війни в Україні

Після початку війни вранці 24 лютого сотні тисяч киян спробували залишити місто. Дороги на виїзді із Києва заповнили автомобілі з біженцями.

Сто днів війни в Україні

Поки частина українців поспішила залишити країну, інші почали ховатися у метро та інших бомбосховищах. Для тисяч людей метро перетворилося на довгий час на їхній тимчасовий будинок.

Сто днів війни в Україні

Після вторгнення Росії Україна оголосила воєнний стан та мобілізацію. Починаючи з першої години війни, добровольці попрямували до військкоматів по всій Україні. За оцінками, за три місяці війни мобілізовано близько 700 тисяч людей.

Сто днів війни в Україні

Потоки біженців у перші години війни досягли кількох сусідніх європейських держав – Молдови, Польщі, Угорщини та інших. За три місяці війна змусила 8 мільйонів українців залишити свої будинки, понад шість мільйонів – виїхати за кордон.

Сто днів війни в Україні

Для аудиторії в Росії “СВО” – це лише про “високоточні удари по військових об’єктах України”. Насправді армія РФ завдає масштабних ударів по найрізноманітніших об’єктах української інфраструктури, включаючи лікарні та школи, як на фото у Харкові.

Сто днів війни в Україні

Війна згуртувала мешканців України навколо захисту своєї території. Громадянські почали вчитися застосовувати “коктейлі Молотова” – пляшки із запальною сумішшю.

Сто днів війни в Україні

Багато мирних жителів України довгий час не могли повірити, що війна справді прийшла до їхніх будинків – з усіма військовими жахами: руйнуваннями, загибеллю, насильством.

Сто днів війни в Україні

Близькість ядерної катастрофи: російські військові силою захопили спочатку Чорнобильську, а згодом Запорізьку АЕС. На щастя, самі енергоблоки не постраждали. З Чорнобиля росіяни пішли, Запорізьку АЕС російська сторона й досі окупує.

Сто днів війни в Україні

Велика жертва війни: перший та єдиний літаючий екземпляр найбільшого та вантажопідйомного у світі літака Ан-225 “Мрія”. Внаслідок боїв за аеропорт “Гостомель” під Києвом між російським десантом і силами ЗСУ літак згорів наприкінці лютого 2022 року.

Сто днів війни в Україні

“Спеціальна військова операція” мала тривати лише кілька днів. Але російський “бліцкриг” затягнувся, зустрівши опір української територіальної оборони та ЗСУ, як, наприклад, на підступах до Харкова у перші дні війни.

Сто днів війни в Україні

Вже через кілька днів війни Росія та Україна погодилися провести мирні переговори, пройшло три раунди (на фото – другий раунд у Білорусі). Останній раунд відбувся у Стамбулі наприкінці березня та завершився без значних результатів.

Сто днів війни в Україні

Історичний момент у Німеччині: 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц в урядовій заяві перед бундестагом оголошує про новий курс Берліна та “зміну епохи”.

Сто днів війни в Україні

У перші дні війни у напрямку Києва рухалися довгі військові конвої армії РФ. Російські військові зуміли зайняти низку передмість на північ і північний захід української столиці. Місто готувалося до облоги.

Сто днів війни в Україні

Мужності захисникам Києва додало те, що у столиці залишилися президент Володимир Зеленський та його команда, що заспокоїло мільйони українців та захопило спостерігачів за кордоном. ЗСУ змогли відбити наступ армії РФ на київському напрямку.

Сто днів війни в Україні

Але визволення Київської області від армії РФ відкрило страшну картину скоєних за цей час військових злочинів проти мирних жителів. Буча та Ірпінь – благополучні передмістя Києва – стали ім’ям загальним для позначення жорстокостей російської армії в Україні.

Сто днів війни в Україні

Так війна змінила Одесу: на вулицях міста з’явилися протитанкові їжаки. Місто з початку війни готується до спроби захоплення та висадження десанту військ РФ.

Сто днів війни в Україні

Одним із великих військових успіхів ЗСУ став удар 13 квітня по крейсеру “Москва” – тому самому, що при захопленні українського острова Зміїний почув свою адресу “Російський військовий корабель, йди на х…”. Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня.

Сто днів війни в Україні

ЗСУ вдалося відвоювати у армії РФ назад Київську, Сумську, Чернігівську області. Але вже з початку березня Росія з кожним днем все щільніше тримала в облозі Маріуполь на півдні країни. Місто перетворилося на одну величезну руїну.

Сто днів війни в Україні

Нижчою точкою війни в Маріуполі став удар із повітря по драматичному театру в Маріуполі, в якому ховалися мирні громадяни. З супутника можна було розглянути слово “ДІТИ” перед будинком театру. Число загиблих від атаки будівлі театру обчислюється сотнями.

Сто днів війни в Україні

Маріуполь після взяття його в облогу армією РФ з початку березня став місцем, ймовірно, ще масштабнішої гуманітарної катастрофи, ніж Буча. Жителі були змушені ховати жертв війни, де доведеться.

Сто днів війни в Україні

За час війни в Україні поранено (на фото поранено трирічного хлопчика Діма з Маріуполя) та загинуло сотні дітей. За даними української сторони, кількість загиблих внаслідок військових дій становить на кінець травня не менше 234 дітей.

Сто днів війни в Україні

Захисники Маріуполя, що залишилися живими, тримали оборону до середини травня на території заводу “Азовсталь”. До 2000 військових здалися в полон армії РФ. Маріуполь упав. Місто зруйноване, за оцінками, на 95 відсотків.