Правозахисна організація Amnesty International провела повномасштабне розслідування обставин удару, який було завдано російськими військовими у березні по Маріупольському драматичному театру на сході України, внаслідок чого загинули щонайменше 12 людей. У Amnesty International дійшли висновку, що удар по театру в Маріуполі є військовим злочином, скоєним російськими збройними силами.
У звіті, опублікованому за підсумками розслідування атаки на Донецький обласний академічний драматичний театр у Маріуполі, йдеться, що російські військові, ймовірно, навмисно обстріляли театр, незважаючи на те, що в момент атаки, 16 березня, у підвалі будівлі театру ховалися від бомбардувань сотні. мирних жителів.
Команда Amnesty International з реагування на кризові ситуації опитала людей, що вижили, що знаходилися в будівлі театру в момент атаки, і зібрала великі докази, дійшовши висновку, що атака майже напевно була здійснена російськими бойовими літаками, які скинули на театр дві 500-кілограмові бомби. одночасно і близько один до одного.
«Після кількох місяців ретельного розслідування, аналізу супутникових знімків та опитування десятків свідків ми дійшли висновку, що удар був явним військовим злочином, скоєним російськими військами, – йдеться у заяві Аньєс Калламар, керівника Amnesty International. – Внаслідок цього безжального нападу безліч людей було поранено та вбито в. Їхня смерть, швидше за все, стала наслідком навмисного нападу російських військ на мирних українців».
Правозахисники закликали Міжнародний кримінальний суд та всі інші органи, які мають юрисдикцію щодо злочинів, скоєних під час війни в Україні, розслідувати цю атаку як військовий злочин, а також притягнути до відповідальності всіх людей, винних у смертях та руйнуваннях.
Автори розслідування дійшли висновку, що удару по театру завдали, швидше за все, російські бойові літаки типу Су-25, Су-30 або Су-34, які базуються на найближчих російських аеродромах і часто здійснюють польоти над півднем України.
Amnesty International розглянула кілька альтернативних версій про те, хто несе відповідальність за атаку і яка зброя при цьому могла бути використана. Ґрунтуючись на наявних достовірних доказах, експерти дійшли висновку, що навмисний авіаудар по цивільному об’єкту є найбільш правдоподібним поясненням того, що сталося.
Після того, як Росія вторглася в Україну наприкінці лютого, мирні жителі східних регіонів країни почали залишати свої будинки, оскільки українські міста та селища зазнавали військових нападів. В обложеному Маріуполі, великому портовому місті на півдні Донецької області, будівля міського театру стала притулком для мирних жителів, які рятувалися від бомбардувань.
У театрі знаходився центр розподілу ліків, продуктів та води. Будівля також була місцем збору людей, які сподівалися евакуюватися гуманітарними коридорами. У будівлі явно можна було впізнати цивільний об’єкт, мабуть, більше, ніж у будь-якому іншому місці у місті.
Близько 10 години ранку 16 березня театр зазнав бомбардування з повітря. Падіння бомб призвело до сильного вибуху, внаслідок якого впав дах і більшість основних стін. Під час атаки всередині театру та поруч із ним знаходилися сотні мирних жителів.
Amnesty International вважає, що в результаті удару загинули щонайменше 12 людей, проте реальна кількість втрат може бути ще вищою. Багато людей зазнали серйозних поранень. Ця оцінка, знижена в порівнянні з попередніми підрахунками, відображає той факт, що багато людей покинули театр за два дні до атаки, а більшість тих, хто залишився в будівлі, знаходилися в підвалі та інших місцях, захищених від ударної хвилі.
Вибухи від скинутих бомб зруйнували прилеглі внутрішні стіни з обох боків зали та пробили зовнішні несучі стіни, що призвело до часткового обвалення північно-східної та південно-західної сторін будівлі.
Загалом опитані представниками Amnesty International люди підтвердили загибель чотирьох людей: Михайла Гребенського, Люби Свиридової, Олени Кузнєцової та Ігоря Чистякова. Очевидці також назвали імена ще трьох людей, які, на їхню думку, загинули внаслідок атаки на театр. Декілька свідків повідомили, що бачили трупи людей, яких вони не змогли впізнати, і цілком імовірно, що імена багатьох загиблих не були задокументовані.
Автори розслідування вважають, що під час атаки театру в Маріуполі російські військові порушили основні засади міжнародного гуманітарного права, що регулює збройні конфлікти. Ключовий принцип цього права полягає в тому, що конфліктуючі сторони повинні завжди проводити різницю між цивільними особами та цивільними об’єктами, а також між військовослужбовцями та військовими об’єктами. Військові об’єкти можуть бути предметом атак, завдання ударів по цивільних особах або цивільних об’єктах є незаконним. Перед будь-якою атакою військовослужбовці повинні переконатися, що метою нападу не є цивільні особи та цивільні об’єкти.
Жоден з 28 людей, які вижили під час бомбардування театру та опитаних Amnesty International, ані інші свідки, які перебували поруч із театром у день нападу, не підтвердили твердження російської сторони, згідно з якими театр використовувався українськими військовими як база для операцій чи збройового складу.
Навмисний удар по цивільному будинку – яким був Маріупольський драматичний театр – військовий злочин.
«Російські війська робили ретельно задокументовані навмисні вбивства мирних жителів України як з повітря, так і на землі, – каже Аньєс Калламар. – Необхідно терміново провести ретельне розслідування, щоб притягнути до відповідальності винних за заподіяні ними серйозні травми та людські жертви, а також за значні збитки громадянській інфраструктурі».
Методологія дослідження
Починаючи з 16 березня по 21 червня експерти Amnesty International зібрали та проаналізували достовірні докази атаки на театр, включаючи 52 свідчення людей, які вижили, які особисто відчули на собі напад та його наслідки. 28 опитаних свідків у момент атаки перебували всередині театру або поряд із ним. Експерти також проаналізували супутникові знімки та дані радарів, зроблені безпосередньо перед атакою та незабаром після неї; достовірні фото- та відеоматеріали, надані людьми, що вижили, та свідками; та два комплекти архітектурних планів театру.
Кризова лабораторія Amnesty International вивчила та перевірила 46 фотографій та відео удару по театру, опублікованих у соціальних мережах, а також ще 143 фотографії та відео, якими люди поділилися з експертами приватно.
