Цими вихідними вірменські сили правопорядку затримали близько 100 учасників мітингу біля російської військової бази в вірменському місті Гюмрі. Протестну акцію організував політичний рух «Національний демократичний полюс». Демонстранти перекрили дорогу до російської військової бази. Вони вимагають, щоб російський миротворчий контингент відновив рух Лачинським коридором – єдиною автодорогою, що з’єднує самопроголошений Нагірний Карабах з Вірменією. З середини грудня дорогу заблоковано активістами, яких Баку називає екологами.
Деякі американські експерти вважають, що діями екологів керують із Баку. Як заявив Азербайджанській службі «Голосу Америки» колишній посол США в Азербайджані Річард Каузларіч (Richard Kauzlarich, Former US Ambassador to Azerbaijan, Distinguished Visiting Professor in Scharol School of Policy and Government at George Mason University), у країні немає незалежних неурядових організацій.
«Я бачив сюжети про демонстрацію так званих активістів НУО. По-перше, в Азербайджані немає незалежних НУО. Цим людям не дозволили б мітингувати на Площі Фонтанів у Баку, якби вони хотіли провести мітинг з екологічних проблем. А як вони опинилися на кордоні із транспарантами? Хто це зробив? Цих людей відправили туди із явною політичною мотивацією. І характер їхнього так званого протесту змінився з екологічної теми на тему відповідальності російських миротворців, які не припиняють, на думку Азербайджану, «незаконну діяльність» уздовж Лачинського коридору. І, на жаль, Вірменія знову зіграла на руку Росії. Вона завжди так робить. І ось ми опинилися в такій ситуації, коли росіяни все контролюють, і це не наближає світ», – наголосив Річард Каузларіч.
Єреван стверджує, що блокада азербайджанцями Лачинського коридору перекрила шлях доставки продуктів та життєво важливих товарів у Нагірний Карабах, і таким чином регіон близький до гуманітарної кризи. При цьому прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян виступив із заявою, в якій звинуватив російських миротворців у бездіяльності. За його словами, де-факто російські військові не вживають жодних заходів для завершення блокади, а лише стежать за ситуацією.
Нікол Пашинян, прем’єр-міністр Вірменії, особливо підкреслив: «Де-факто виходить, що російський миротворчий контингент не виконує взяте на себе в рамках тристоронньої заяви зобов’язання тримати Лачинський коридор під контролем».
У свою чергу МЗС Азербайджану напередодні Нового року заявило, що жодної блокади Лачинської автомагістралі немає, а Єреван навмисно вводить в оману міжнародних партнерів для продовження незаконної діяльності.
«Вимога азербайджанської сторони та екологічних активістів полягає в тому, щоб державні органи Азербайджану мали можливість відвідувати, проводити моніторинг та спостерігати за ситуацією на гірничодобувних об’єктах у [Нагорном Карабахе]», – повідомив Джейхун Байрамов, міністр закордонних справ Азербайджану.
Наприкінці грудня 2022 року Рада Безпеки ООН обговорила ситуацію навколо Лачинського коридору. Однак за підсумками засідання Радбез так і не зміг ухвалити відповідну резолюцію при тому, що представники США та Євросоюзу в ООН закликали Баку негайно відкрити Лачинський коридор.
Роберт Вуд (Ambassador Robert Wood, альтернативна юрисдикція США для особливих політичних нападів в UN і альтернативна юрисдикція США для особливих громадських нападів в сесіях загальної відповідальності американських народів), заступник посла США в ООН зокрема заявив: « Перешкоди з погляду використання Лачинського коридору гальмують мирний процес. Вони підривають міжнародну довіру до цього процесу. І вони мають потенційні серйозні гуманітарні наслідки. Ми закликаємо уряд Азербайджану та інших осіб, відповідальних за безпеку коридору, якнайшвидше відновити вільне пересування, у тому числі з гуманітарною та комерційною метою».
Американські експерти з прав людини впевнені, що Баку має зняти блокаду автомагістралі Лачинського коридору, інакше можуть бути наслідки уряду Алієва з боку Заходу. Експерт з прав людини Шейла Пайлан (Sheila Paylan, в інтерв’ю Вірменській службі «Голосу Америки» заявила буквально наступне: «Незважаючи на явно лицемірну заяву Азербайджану про відсутність будь-яких або перешкод для вільного пересування товарів і людей коридором, переважна більшість членів Ради Безпеки ООН прямо закликала Азербайджан негайно і беззастережно відкрити коридор. І це важливо, тому що Азербайджан не може ігнорувати такий чіткий сигнал Ради безпеки без жодних наслідків».
Восени 2020 року азербайджанські війська під час бойових дій повернули під свій контроль значні території у Нагірному Карабаху та за його периметром, які з 1990-х перебували під контролем етнічних вірмен. За угодою про перемир’я, укладену за посередництвом Москви, в регіоні були розміщені російські миротворчі сили. При цьому, на думку політолога Річарда Вайца (Ріхард Вейц є неперевершеним і провідним центром для політичного-мілітарного аналізу в Hudson Institute), Єреван і Баку однаково розчаровані діяльністю так званих миротворців у Нагірному Карабаху.
«Я думаю, що ні вірменську, ні азербайджанську сторони взагалі не влаштовує результат війни та російська присутність. Єреван розраховує на велику підтримку з боку Росії, збереження свого контролю чи бодай частини Нагірного Карабаху шляхом блокування подальшого розвитку військових дій. Це може негативно позначитися на можливості зберегти контроль над регіоном. У той час як азербайджанці бачать, що росіяни протистоять їхнім зусиллям, заважають їм здобути повну перемогу та перешкоджають вектору розвитку в регіоні, який бачить Баку», – особливо зазначив Річард Вайц.
Вірменські активісти, що протестують, з «Національного демократичного полюса» заявили, що готові оголосити російські війська у Вірменії «окупантами», якщо вони не зроблять активних дій для відновлення руху Лачинським коридором.
У вівторок стало відомо, що Вірменія відмовилася проводити у себе навчання ОДКБ «Непорушне братство – 2023». Про плани взяти участь у них повідомляло на початку січня Міноборони Росії. Як заявив сьогодні прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, Єреван вважає проведення навчань недоцільним, про що було поінформовано секретаріату ОДКБ. Це вже не перший демарш Пашиняна щодо ОДКБ. У листопаді минулого року він відмовився підписувати низку спільних документів організації, до якої входять також Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Прем’єр-міністр Вірменії тоді заявив, що Єреван не отримує достатньої політичної підтримки від союзників у протистоянні з Баку. А раніше, у вересні, влада Вірменії відмовилася брати участь у навчаннях ОДКБ у Казахстані, пославшись на прикордонний конфлікт з Азербайджаном.
