Стан більшості річок у Польщі поганий. Однак за останні два десятиліття їх якість покращилася, зокрема завдяки інвестиції в очисні споруди – сказав віце-президент Польської академії наук, гідролог проф. Павло Ровіньський.
Гідролог, віце-президент Польської академії наук проф. Відповідаючи на запитання про стан польських річок, Павел Ровіньський визнав, що щодо якості води вони «мають драматичну статистику». Він зазначив, серед іншого, за даними звіту Головного управління статистики «Охорона навколишнього середовища 2021».
«У 2014-2019 роках в рамках діагностичного моніторингу річок було оцінено 4 585 jcwp (поверхневих водних об’єктів – PAP), більшість з яких у басейнах Вісли та Одри. Добрий стан – лише 50 jcwp, а 4535 jcwp були в поганому стан », – читаємо в цьому звіті.
Гідролог пояснив, що це не означає, що в жоден із цих водотоків не можна зайти без шкоди для здоров’я, адже для визначення їхнього стану використовуються різні параметри, не лише хімічний чи фізичний, а й рівень біорізноманіття.
«Термін + поганий стан + означає, що річка не відповідає одному з кількох десятків параметрів. Наприклад, з токсикологічної чи хімічної точки зору якість води може бути хорошою, але на оцінку також впливає, наприклад, гідроморфологічні умови міграції риб», – уточнив він.
Відповідаючи на запитання, чи покращився стан річок у Польщі останнім часом, він підкреслив, що інвестиції в очисні споруди сприяли позитивним змінам за останні десяток років, головним чином завдяки коштам Європейського Союзу. У результаті відходи багатьох міст потрапляють у річки після спеціалізованої обробки.
Віце-президент Польської академії наук додав, що це не змінює того факту, що стан польських річок порівняно з річками Західної Європи, а особливо Скандинавії, все ще значно гірший, незважаючи на те, що Польща має такий самий Європейське законодавство з точки зору їх стандартів.
проф. Ровінський зазначив, що останніми роками з’явилися нові загрози у вигляді невідомих або досі ігнорованих забруднювачів. Він звернув увагу на фармацевтику та мікропластик. «За ними не стежать у водотоках, і вони можуть бути дуже небезпечними», – зазначив він.
Відповідаючи на запитання про екологічну катастрофу на річці Одра та чи можна розраховувати на швидке «самоочищення» річки, він сказав: «Дійсно, річки в цьому відношенні є унікальними екосистемами. Але поки ми не знаємо чітко, що сприяло катастрофи, важко сказати, скільки часу знадобиться для очищення Одера. Однак це будуть питання не місяців, а років”, – сказав він.
Він зазначив, що річка може очищатися швидше, чим вона природніша. Їй сприяє те, що її русло не зарегульоване, бетонне, а річка петляє. «На жаль, Одер у багатьох місцях сильно перетворений людиною», – зазначив він.
У четвер міністр клімату та навколишнього середовища Анна Москова повідомила PAP, що Інститут внутрішнього рибальства виявив рідкісні мікроорганізми у пробах води з річки Одра, т.зв. золотисті водорості, цвітіння яких може викликати появу токсинів, смертельних для риб і мідій. Коментуючи ці повідомлення для PAP, д-р. Івона Яссер, фахівець з фітопланктону з Варшавського університету, зазначила, що наразі дослідження дозволили визначити дію однієї групи токсинів, але це не означає, що вони не супроводжуються іншими, з невідомими ефектами.
У вівторок міністр Москва оголосила про створення сучасної системи постійного моніторингу поверхневих вод, а також системи раннього реагування на потенційні кризи, збої та катастрофи. «Я прийняла рішення виділити 250 мільйонів злотих на синхронізацію та повну цифровізацію системи моніторингу якості поверхневих вод у всій Польщі. Це буде мережа станцій, яка сприятиме підвищенню безпеки мешканців», – повідомила вона у Twitter.
проф. На запитання про цю заяву Ровіньський привітав ідею московського міністра. При цьому він застеріг, що для побудови цієї системи важливо залучати вчених-фахівців, щоб вона працювала ефективно. Система має не тільки збирати дані, а й давати можливість їх постійного аналізу, – наголосив він. Він зазначив, що такі рішення діють на великих річках Західної Європи, напр. на Рейні.
«Сама система мало допоможе, якщо у нас не буде системи високих штрафів, які будуть неминучими», – підкреслив гідролог.
На думку проф. Ровіньський, у Польщі ми страждаємо від дефіциту екологічної освіти, а полякам все ще бракує чутливості до проблем навколишнього середовища, тому багато небезпечних забруднюючих речовин скидають у річки приватні особи, а також підприємства.
Автор: Szymon Zdziebijowski
szz / мир /
