Брюсселю слід утриматися від поспішного ухвалення України до Європейського Союзу. Таку думку висловила заступник голови Європарламенту, член Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Катаріна Барлей (Katarina Barley). Інтерв’ю із нею публікує у суботу, 18 червня, газета Die Neue Osnabrücker Zeitung.
“Скоропальних вступів не повинно бути”, – вважає Барлей. “Член ЄС не може бути виключений” із спільноти, зазначила заступник голови Європарламенту (ЄП). На її думку, у зв’язку з цим “тим важливіше”, щоб критерії для прийняття Києва були “повністю дотримані”.
Як негативний приклад Катаріна Барлей навела Угорщину, яка увійшла до ЄС у 2004 році. За словами політика, Будапешт “систематично” підриває верховенство закону.
“Важливий сигнал Москві”
Водночас співрозмовниця видання заявила, що однозначно вітатиме надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Це буде “важливим сигналом для Москви, що ЄС не дозволить залякати себе, коли справа доходить до захисту наших цінностей”, вважає Барлей. Водночас стосовно інших кандидатів на вступ до ЄС не слід “вільно інтерпретувати” критерії членства, додала заступник голови Європарламенту.
За словами Катарини Барлей, вона “майже впевнена, що всі країни-члени ЄС хотіли б згладити для України шлях до вступу до Євросоюзу”. Можуть бути “різні думки про тимчасовий горизонт, проте переважно всі єдині щодо мети”, резюмувала вона.
Питання про статус кандидата для Києва розглянуть 23-24 червня
Єврокомісія (ЄК) 17 червня рекомендувала надати Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Про це повідомила голова ЄК Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen). Аналогічну рекомендацію у Брюсселі дали і щодо Молдови. Щодо Грузії, то ЄК визнала європейську перспективу Тбілісі, проте країні – перед наданням статусу кандидата – треба буде запровадити широку низку реформ.
Перетворення мають бути і двом іншим державам. Для України – це сім кроків, для Молдови – дев’ять. Грузії треба буде виконати 12 “домашніх завдань”.
Очікується, що питання щодо надання статусу кандидата розглянуть президенти та прем’єри країн ЄС на саміті у Брюсселі 23-24 червня. Для позитивного рішення потрібна одностайна підтримка всіх 27 держав Євросоюзу.
Дивіться також:
-
Сто днів війни в Україні
Вибухи та руйнування, військові та їх техніка, мирні жителі та їхнє горе – DW зібрала знімки, що розповідають про війну Росії проти України, побачену через фотооб’єктиви. УВАГА! Деякі фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
-
Сто днів війни в Україні
Ранок 24 лютого: російські війська за кількома напрямками вторглися на територію України: з території Білорусі, з території анексованого Криму, із самої РФ, а також із сепаратистських регіонів Донбасу.
-
Сто днів війни в Україні
Одночасно із наземним вторгненням сили армії РФ стали завдавати авіа- та ракетних ударів, а також ударів артилерією практично по всій території України.
-
Сто днів війни в Україні
Після висадки десанту з Росії бойові дії йшли у перші години та у столиці України Києві. Влада РФ офіційно війну Україні не оголосила, назвавши вторгнення “спеціальною військовою операцією”. Для Києва та більшості країн світу 24 лютого 2022 року розпочалася війна Росії проти України.
-
Сто днів війни в Україні
Незважаючи на загрозу жорсткого, аж до кримінального, переслідування сотні активістів у Росії в перші години та дні війни вийшли на акції протесту проти війни з Україною.
-
Сто днів війни в Україні
Після початку війни вранці 24 лютого сотні тисяч киян спробували залишити місто. Дороги на виїзді із Києва заповнили автомобілі з біженцями.
-
Сто днів війни в Україні
Поки частина українців поспішила залишити країну, інші почали ховатися у метро та інших бомбосховищах. Для тисяч людей метро перетворилося на довгий час на їхній тимчасовий будинок.
-
Сто днів війни в Україні
Після вторгнення Росії Україна оголосила воєнний стан та мобілізацію. Починаючи з першої години війни, добровольці попрямували до військкоматів по всій Україні. За оцінками, за три місяці війни мобілізовано близько 700 тисяч людей.
-
Сто днів війни в Україні
Потоки біженців у перші години війни досягли кількох сусідніх європейських держав – Молдови, Польщі, Угорщини та інших. За три місяці війна змусила 8 мільйонів українців залишити свої будинки, понад шість мільйонів – виїхати за кордон.
-
Сто днів війни в Україні
Для аудиторії в Росії “СВО” – це лише про “високоточні удари по військових об’єктах України”. Насправді армія РФ завдає масштабних ударів по найрізноманітніших об’єктах української інфраструктури, включаючи лікарні та школи, як на фото у Харкові.
-
Сто днів війни в Україні
Війна згуртувала мешканців України навколо захисту своєї території. Громадянські почали вчитися застосовувати “коктейлі Молотова” – пляшки із запальною сумішшю.
-
Сто днів війни в Україні
Багато мирних жителів України довгий час не могли повірити, що війна справді прийшла до їхніх будинків – з усіма військовими жахами: руйнуваннями, загибеллю, насильством.
-
Сто днів війни в Україні
Близькість ядерної катастрофи: російські військові силою захопили спочатку Чорнобильську, а згодом Запорізьку АЕС. На щастя, самі енергоблоки не постраждали. З Чорнобиля росіяни пішли, Запорізьку АЕС російська сторона й досі окупує.
-
Сто днів війни в Україні
Велика жертва війни: перший та єдиний літаючий екземпляр найбільшого та вантажопідйомного у світі літака Ан-225 “Мрія”. Внаслідок боїв за аеропорт “Гостомель” під Києвом між російським десантом і силами ЗСУ літак згорів наприкінці лютого 2022 року.
-
Сто днів війни в Україні
“Спеціальна військова операція” мала тривати лише кілька днів. Але російський “бліцкриг” затягнувся, зустрівши опір української територіальної оборони та ЗСУ, як, наприклад, на підступах до Харкова у перші дні війни.
-
Сто днів війни в Україні
Вже через кілька днів війни Росія та Україна погодилися провести мирні переговори, пройшло три раунди (на фото – другий раунд у Білорусі). Останній раунд відбувся у Стамбулі наприкінці березня та завершився без значних результатів.
-
Сто днів війни в Україні
Історичний момент у Німеччині: 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц в урядовій заяві перед бундестагом оголошує про новий курс Берліна та “зміну епохи”.
-
Сто днів війни в Україні
У перші дні війни у напрямку Києва рухалися довгі військові конвої армії РФ. Російські військові зуміли зайняти низку передмість на північ і північний захід української столиці. Місто готувалося до облоги.
-
Сто днів війни в Україні
Мужності захисникам Києва додало те, що у столиці залишилися президент Володимир Зеленський та його команда, що заспокоїло мільйони українців та захопило спостерігачів за кордоном. ЗСУ змогли відбити наступ армії РФ на київському напрямку.
-
Сто днів війни в Україні
Але визволення Київської області від армії РФ відкрило страшну картину скоєних за цей час військових злочинів проти мирних жителів. Буча та Ірпінь – благополучні передмістя Києва – стали ім’ям загальним для позначення жорстокостей російської армії в Україні.
-
Сто днів війни в Україні
Так війна змінила Одесу: на вулицях міста з’явилися протитанкові їжаки. Місто з початку війни готується до спроби захоплення та висадження десанту військ РФ.
-
Сто днів війни в Україні
Одним із великих військових успіхів ЗСУ став удар 13 квітня по крейсеру “Москва” – тому самому, що при захопленні українського острова Зміїний почув свою адресу “Російський військовий корабель, йди на х…”. Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня.
-
Сто днів війни в Україні
ЗСУ вдалося відвоювати у армії РФ назад Київську, Сумську, Чернігівську області. Але вже з початку березня Росія з кожним днем все щільніше тримала в облозі Маріуполь на півдні країни. Місто перетворилося на одну величезну руїну.
-
Сто днів війни в Україні
Нижчою точкою війни в Маріуполі став удар із повітря по драматичному театру в Маріуполі, в якому ховалися мирні громадяни. З супутника можна було розглянути слово “ДІТИ” перед будинком театру. Число загиблих від атаки будівлі театру обчислюється сотнями.
-
Сто днів війни в Україні
Маріуполь після взяття його в облогу армією РФ з початку березня став місцем, ймовірно, ще масштабнішої гуманітарної катастрофи, ніж Буча. Жителі були змушені ховати жертв війни, де доведеться.
-
Сто днів війни в Україні
За час війни в Україні поранено (на фото поранено трирічного хлопчика Діма з Маріуполя) та загинуло сотні дітей. За даними української сторони, кількість загиблих внаслідок військових дій становить на кінець травня не менше 234 дітей.
-
Сто днів війни в Україні
Захисники Маріуполя, що залишилися живими, тримали оборону до середини травня на території заводу “Азовсталь”. До 2000 військових здалися в полон армії РФ. Маріуполь упав. Місто зруйноване, за оцінками, на 95 відсотків.
-
Сто днів війни в Україні
Кладовище зі свіжими могилами на Старому Криму на околиці Маріуполя. Число жертв серед цивільного населення до війни майже півмільйонного міста може становити кілька десятків тисяч людей. Багато тіл досі перебувають під завалами будинків.
-
Сто днів війни в Україні
Число цивільних осіб, які стали жертвами війни Росії проти України, перевалило за кілька тисяч, точних даних поки що не знає ніхто. Після визволення української території від російських військ мешканці намагаються перепоховати загиблих належним чином. Але спершу їм доводиться проводити ексгумацію.
-
Сто днів війни в Україні
Після відступу з півночі та північного сходу України армія РФ сконцентрувалася на утриманні території на півдні України та на наступі в районі Донбасу, останніми днями – в районі міст Сєверодонецьк та Лисичанськ. На фото самохідна гаубиця “Гвоздика” РФ б’є за позиціями ЗСУ під Сєверодонецьком.
-
Сто днів війни в Україні
До кінця перших ста днів війни армія РФ добилася деякого просування на Донбасі і увійшла до останнього непідконтрольного їй великого міста Луганської області, Сєвєродонецька. Там ідуть…
