More
    ГоловнаВойна107-й день війни Росії проти України: головні події

    107-й день війни Росії проти України: головні події

    Український військовий у Сєвєродонецьку

    Україна

    107-й день війни Росії проти України: головні події

    Війська РФ намагаються встановити повний контроль над Сєвєродонецьком. Росія та Україна провели 11-й обмін полоненими. В Україну прибули міністр оборони Великобританії та два німецькі міністри.











    Український військовий у Сєвєродонецьку

    Український військовий у Сєвєродонецьку

    На 107-й день повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну – у п’ятницю, 10 червня, – російські війська продовжували намагатися захопити населені пункти сусідньої країни. Збройні сили України (ЗСУ) та її загони територіальної оборони опираються агресії. Перевірити заяви представників обох сторін конфлікту щодо незалежних джерел неможливо.

    Генштаб ЗСУ: Росіяни намагаються встановити повний контроль над Сєвєродонецьком

    За інформацією Генштабу ЗСУ, російські сили готуються відновити наступ на Слов’янськ та намагаються не допустити просування українських військ на Харківському напрямку до державного кордону. Крім того, росіяни ведуть штурмові дії в Сєвєродонецьку, намагаючись встановити над ним повний контроль, бої продовжуються, вказується у вечірньому оперативному зведенні, опублікованому у Facebook. Серед іншого були обстріляні з мінометів, ствольної та реактивної артилерії райони населених пунктів Авдіївка, Тоненьке, Невельське, Мар’їнка, Оріхів, Дослідне та Новобахмутівка, нанесені авіаудари поблизу Мар’їнки, Красногорівки, Новобахмутівки та Олександрополя.

    На Лиманському напрямку російські війська продовжують закріплюватися в районі Святогірська і продовжують наступ у напрямку Лиман – Слов’янськ, зазначається далі. В акваторіях Чорного та Азовського морів ЗС РФ зосередили основні зусилля на блокуванні цивільного судноплавства, а в акваторії Чорного моря в стані готовності знаходяться носії крилатих ракет морського базування “Калібр”, повідомив Генштаб ЗСУ. За його даними, російським силам все важче поповнювати підрозділи, які зазнали втрат. “Проблему комплектування загарбники намагаються вирішити за рахунок обіцянок сприятливих фінансових умов та запровадження короткострокових контрактів на проходження військової служби. Подібні контракти самі окупанти називають “в один кінець”, – зазначено далі.

    ОК “Південь”: На Україну націлено 40 крилатих ракет у Чорному морі

    За даними українського Оперативного командування “Південь”, на Україну націлено 40 крилатих ракет, розміщених на двох підводних човнах та чотирьох надводних носіях. “Зараз на чергуванні у морі ми зафіксували один великий десантний корабель, решта тримається ближче до пунктів базування в окупованому Криму”, – заявила в ефірі телемарафону голова прес-центру сил охорони та оборони ОК “Південь” Наталія Гуменюк.

    Читайте також:  Кулеба после обстрела Еленовки призвал признать Россию государством-террористом

    “У Донецьку пролунав вибух біля офісу голови окупаційної адміністрації Донецької області Пушилина”, – повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко. За його словами, вже три дні у так званій “ДНР” йде “заміна керівництва окупантів із місцевих колаборантів на росіян”. РІА “Новини” опублікувало фото з місця удару, вказавши, що його було завдано “по житловому будинку поблизу адміністрації” голови “ДНР” у центрі Донецька.

    У світі засудили смертні вироки у “ДНР”

    Міжнародна спільнота різко засудила смертні вироки, винесені в “ДНР” трьом іноземцям – британцям Ейдену Асліну та Шону Піннеру, а також марокканцю Сааудуну Брахіму. В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини заявили, що в самопроголошених республіках на Донбасі не дотримуються “основних гарантій справедливого судового розгляду, таких як публічні слухання, незалежність та неупередженість судів, а також право не бути примушеним до надання свідчень”. “Такі судові процеси над військовополоненими прирівнюються до військового злочину”, – зазначила представник відомства.

    У Берліні ці рішення назвали черговим доказом “повного ігнорування Росією елементарних принципів міжнародного гуманітарного права”. “Незалежно від громадянства службовці збройних сил, у тому числі військовослужбовці, які воюють на боці України, є учасниками бойових дій та користуються особливим захистом відповідно до міжнародного гуманітарного права”, – зазначив представник МЗС ФРН.

    У свою чергу МЗС РФ стверджує, що британці, засуджені до страти в самопроголошеній “ДНР”, не є комбатантами згідно з міжнародним гуманітарним правом і не мають права на статус військовополоненого. Вони є найманцями, заявила офіційний представник відомства Марія Захарова. Прес-секретар британського прем’єр-міністра Бориса Джонсона повідомив, що Лондон має намір вести переговори про ситуацію з Асліном та Піннером насамперед з Україною, а не з Росією.

    Україна та РФ провели 11-й обмін полоненими

    Україна та Росія провели 11-й обмін полоненими, повідомив голова Миколаївської ОВ Віталій Кім. За його словами, додому повернувся голова Шевченківської ОТГ Олег Пилипенко, котрий перебував у полоні протягом двох місяців.

    За даними Офісу президента України, наразі розміновано вже понад 370 населених пунктів із понад 1000 деокупованих міст та сіл. Заступник голови відомства Кирило Тимошенко повідомив, що лише у Чернігівській області Держслужба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) вилучила з початку бойових дій понад 27 тисяч вибухонебезпечних предметів. За його словами, у 445 населених пунктах відновили роботу закладу охорони здоров’я, більш ніж у 450 – заклади освіти, послуги мобільного зв’язку та інтернету відновлено більш ніж у 760 населених пунктах. Національна поліція відновила роботу на 64% деокупованих територій.

    Читайте також:  В Генштабе ВСУ рассказали, по каким направлениям Россия понесла наибольшие потери

    Україну відвідали глава британського Міноборони та два німецькі міністри

    Президент України Володимир Зеленський зустрівся у Києві з міністром оборони Великобританії Беном Воллесом. “Глава держави подякував міністру за дієву підтримку України з боку британського уряду у нашій боротьбі з російською агресією”, – зазначається у повідомленні прес-служби українського президента. За цими даними, Зеленський назвав Британію справжнім другом України, що особливо виявилося після початку російського вторгнення. “Війна виявила, хто наші справжні не лише стратегічні, а й дієві сьогодні друзі та партнери. Одним із таких друзів є саме Великобританія”, – зазначив він. Зеленський також вказав на першочергові потреби української армії. “Сьогодні ключовим пріоритетом для нас є оперативне отримання важкого озброєння. Це важливо, щоб перемогти російського агресора, відновити територіальну цілісність України”, – цитує заяву Зеленського його прес-служба.

    Того ж дня Україну відвідали два німецькі міністри. “Ми проводимо тут гуманітарну ініціативу від імені всього федерального уряду, включаючи (канцлера. – Ред.) Олафа Шольца (Olaf Scholz)”, – заявив голова МОЗ ФРН Карл Лаутербах (Karl Lauterbach) у Львові, де його прийняв український колега Віктор Ляшко. Представник Берліна пообіцяв велику підтримку у медичній сфері, зокрема у лікуванні тяжко поранених. Лаутербах прибув із командою хірургів та інших фахівців, які допоможуть у лікуванні постраждалих із сильними опіками, проведуть навчання українських медиків та допоможуть у створенні опікових центрів. Крім того, уряд Німеччини підтримає встановлення контейнерних майстерень зі створення протезів. Міністр продовольства та сільського господарства Німеччини Джем Ездемір (Cem Özdemir) відвідав Київ, де зустрівся з українським колегою Миколою Сольським.

    Європарламент виступає за надання Києву статусу кандидата

    Глава Європарламенту Роберта Метсола підтвердила, що Європарламент виступає за надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. “Парламент ЄС рішуче підтримує заявку України на набуття статусу кандидата в члени ЄС”, – заявила вона на Копенгагенському демократичному саміті фонду “Альянс демократій”, заснованого екс-генсеком НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном.

    Виступаючи на тому саміті, український президент закликав Брюссель прискорити процес вступу його країни до ЄС. “Чому, якщо опитування показують, що 71 відсоток європейців вважають Україну частиною європейської сім’ї, досі є скептично налаштовані політики, які вагаються, чи дозволяти нам рух до Європейського Союзу?” – заявив Володимир Зеленський у відеозверненні. Вказавши, що “українському народу так довго говорять про те, що він має залишитися в “сірій” зоні між Європейським Союзом і Росією”, він закликав насамперед “нарешті прибрати цю “сіру” зону, яка так спокушає російську державу” .

    Читайте також:  Інтерактивна карта бойових дій в Україні на 20 липня 2022 року

    Шольц закликав Сербію приєднатися до санкцій ЄС

    Канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) закликав Сербію, яка має статус кандидата в члени ЄС, приєднатися до санкцій Брюсселя проти Росії. “Ми очікуємо, що санкції буде реалізовано і тими країнами, які перебувають у процесі вступу до Євросоюзу”, – заявив Шольц у Белграді на спільній прес-конференції з президентом Сербії Олександром Вучичем. У свою чергу Вучич зазначив, що Белград засудив російське вторгнення в Україну на Генасамблеї ООН та інших міжнародних організаціях, але до санкцій у нього інше ставлення. Сербія у “дуже складній ситуації” з погляду енергозабезпечення, зазначив він.

    Шостий пакет санкцій ЄС проти Росії та Білорусі, що включає ембарго на постачання нафти, підтримала Швейцарія. Обмеження набирають чинності 10 червня, повідомила прес-служба уряду у Берні. Санкції запроваджено щодо 100 фізичних та юридичних осіб з обох країн, зокрема військовослужбовців, журналістів та бізнесменів, включаючи Олександра Мельниченка, та членів їхніх сімей.

    У Румунії відбулася зустріч “Бухарестської дев’ятки” (B9). Її учасники – східноєвропейські країни НАТО – висловилися за те, щоб у своїй новій стратегічній концепції Північноатлантичний альянс чітко назвав Росію загрозою. Це рішення слід ухвалити на найближчому саміті НАТО наприкінці червня, заявив президент Румунії Клаус Йоханніс. Дев’ять країн вітали запланований вступ Швеції та Фінляндії до НАТО, а також, за словами польського президента Анджея Дуди, хочуть, щоб НАТО посилило бойові групи на східному фланзі альянсу.

    Дивіться також:

    НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

    введіть свій коментар!
    введіть тут своє ім'я

    Гарячі Новини