Меню

Amnesty International звинуватила Росію у військових злочинах у Харкові

amnesty international zvinuvatila rosiju u vijskovih zlochinah u harkovi - Amnesty International звинуватила Росію у військових злочинах у Харкові

Правозахисна організація Amnesty International у понеділок звинуватила Росію у військових злочинах в Україні, заявивши, що внаслідок атак на Харків, зокрема із застосуванням заборонених касетних бомб, загинули сотні цивільних осіб.

«Неодноразові бомбардування житлових районів Харкова є невиборчими атаками, внаслідок яких загинули та отримали поранення сотні цивільних осіб, і як такі є військовими злочинами», – заявили правозахисники у доповіді, присвяченій другому за величиною місту України.

«Це стосується як ударів з використанням касетних боєприпасів, так і ударів з використанням інших типів некерованих ракет і некерованих артилерійських снарядів», – йдеться у доповіді.

«Використання подібної неточної зброї вибухової дії в цивільних районах, що триває, коли відомо, що вона регулярно призводить до великої кількості жертв серед мирного населення, може бути навіть прирівняно до прямих атак проти мирного населення», – зазначили правозахисники.

Бомби та міни

Amnesty International заявила, що вона виявила у Харкові докази неодноразового застосування російськими військами касетних бомб 9N210 та 9N235 та мін, що розкидаються, заборонених міжнародними конвенціями.

Касетні бомби викидають у повітрі десятки суббоєприпасів маленького розміру, які безладно розсіюються територією в сотні квадратних метрів.

Міни, що розкидаються, поєднують у собі «найгірші з можливих властивостей касетних боєприпасів і протипіхотних мін», заявила Amnesty International.

Читайте також:  Володимир Зеленський відвідав українських військових на південній лінії фронту

Некеровані артилерійські снаряди мають похибку понад 100 метрів.

У доповіді «Кожен може померти будь-якої миті» докладно описується, як російські війська почали обстрілювати цивільні райони Харкова першого дня вторгнення 24 лютого.

«Безперервні» обстріли тривали два місяці, що призвело до «повсюдних руйнувань» міста з населенням півтора мільйона людей.

“Люди були вбиті у своїх будинках і на вулицях, на дитячих майданчиках і на цвинтарях, у чергах за гуманітарною допомогою або при купівлі продуктів та ліків”, – заявила старший радник Amnesty International з кризового реагування Донателла Ровера.

«Неодноразове використання широко заборонених касетних боєприпасів шокує і є ще одним свідченням повної нехтування життям цивільних осіб, – додала вона. – Російські сили, відповідальні за ці жахливі атаки, мають бути притягнуті до відповідальності».

«У неї не було шансів»

Військова адміністрація Харкова повідомила Amnesty International, що з початку конфлікту в регіоні було вбито 606 та поранено 1248 цивільних осіб.

Росія та Україна не є учасниками міжнародних конвенцій про заборону касетних боєприпасів та протипіхотних мін.

Проте Amnesty International наголосила: «Міжнародне гуманітарне законодавство забороняє невиборчі атаки та застосування зброї, яка є невиборною за своєю природою».

«Невиборчі атаки, які призводять до загибелі чи поранення цивільних осіб чи пошкодження цивільних об’єктів, є військовими злочинами», – заявили правозахисники.

Одна з очевидців, з якою розмовляли представники правозахисної організації, пережила рак, але втратила обидві ноги внаслідок російської атаки із застосуванням касетних бомб.

57-річна Олена Сорокіна знаходилася поряд зі своїм будинком, коли в неї потрапив уламок, що летить. Вона втратила одну ногу на місці, а другу довелося ампутувати згодом.

Її сусідка загинула дома. Дочка сусідки розповіла, що уламки пробили будівлю наскрізь.

Читайте також:  Битва за Донбас вирішить результат війни за Україну

«Навіть якби мама знаходилася в будинку, її зачепило б. Вона не мала жодних шансів в умовах такого бомбардування», – сказала вона.

Amnesty International розслідувала 41 російський удар, внаслідок якого загинули щонайменше 62 особи та поранені щонайменше 196. Представники організації поговорили зі 160 особами у Харкові протягом двох тижнів у квітні та травні. Серед них були ті, хто вижив, родичі жертв, очевидці та лікарі.

Україна заявила, що з початку війни вона відкрила понад 12 тисяч розслідувань у справах про військові злочини.

Залиште коментар:

Ваш адрес email не будет опубликован.