В Україні вживаються всі заходи для того, щоб сфера бізнесу спромоглася пережити кризу з мінімальними втратами. Для цього запроваджуються мораторії на перевірки, натякаючи на те, що бізнесменам є чогось побоюватися – все це створено для чесного ведення справ у державі і не лише у сфері торгівлі. За умовами уряду мораторій мав продовжуватися до завершення карантину, але його скасували наприкінці 2020 року, оскільки пандемія затяглася надовго. Тепер новий мораторій на проведення перевірок до кінця 2023 року буде більш суворим та вдосконаленим.
Основна інформація про мораторій на перевірки
Список найбільших страхів українських бізнесменів очолюють державні перевірки. Ця начебто проста процедура сприймається підприємцями мало не як покарання, наступ на права чи зловживання владними повноваженнями. З 2023 року під контролем майже всі органи влади, що регулює бізнес в Україні. Незабаром силові перевірки підприємців тільки більше контролюватимуть державу. Наскільки реформа буде успішною – поки що невідомо, і все буде зрозуміло на практиці.
Про те, що боятися слід не лише перевірок податкових чи правоохоронних органів, а й інших служб, бізнес знає у гучних справах. Найяскравіший приклад – це штраф для «Нової пошти», який оформила Держпродспоживслужба. Голову компанії «Нова пошта» зобов’язали виплатити 325 млн грн через подану скаргу про розбитий акваріум за 500 грн.
Держспоживслужба має повноваження для проведення перевірки підприємців у період карантину. Якщо карантинні норми бізнесмен не дотримується, йому загрожує штраф від 34 тис. до 170 тис. грн. Корупційний ризик завжди можливий за наявності такого великого штрафу. У медіа вже висвітлювали випадки здирництва хабарів посадовими особами за незастосування санкцій за порушення карантинних обмежень. Перевірки ФОП відновили ще минулого року. Перевіряти можуть як юридичні, так і фізичні особи-підприємці.
Які категорії піддаються перевіркам?
Насамперед – це ті категорії, на які накладено мораторії під час карантинного періоду. Контроль чи іншими словами нагляд обов’язково встановлюватиметься у всій сфері діяльності. Ідентифікація цього контролю йде за сферами, а не органами влади. Цьому є пояснення – Держприкордонслужба має приблизно 15 основних сфер контролю, які потрапляють під мораторій (захист рослинного світу, як приклад). Також є сфери, що не потрапили під контроль мораторію (окреме регулювання цін).
Додатково за рішенням Кабміну продовжено мораторій на 2023 рік для служби пожежної безпеки, охорони праці, екологічних перевірок – таких сфер зараз налічується майже 80. Контролюють їх законодавчі акти №877 від 05.04.2007 – принципи держконтролю у господарській галузі. Цей закон визначає всі правила проведення перевірок. Для цього контролю поширений процес інтегрування автоматизованого контролю з боку держави. Іншими словами, такий нагляд здійснює Інспекційний портал, на якому є всі звіти щодо виконання завдань та плани перевірок.
Є ще одна категорія перевірок, які здійснюються у сферах, що не регулюються законом ст. 2 ЗУ 877. До них відносяться:
- контроль валют;
- податковий контроль;
- митний нагляд;
- контроль експорту (деякі галузі космічного бізнесу цього плану включено);
- контроль за дотриманням бюджету за законодавством;
- нагляд банківської системи;
- держконтроль за дотриманням законодавства щодо захисту конкуренції у сфері економіки;
- держнагляд у галузі телерадіомовлення;
- контроль за дотриманням господарюючими суб’єктами, якщо їхня діяльність пов’язана зі сферою енергетики, а також з комунальними послугами;
- державний контроль ринкової сфери та непродовольчих товарів.
Важливо згадати докладніше про ринкове контроль за непродовольчими товарами – виявилося, що у цій сфері всі контролюють 7 органів нагляду. З них здійснюють мораторій на проведення перевірок бізнесу у 2023 році:
- органи державної праці;
- ДСНС;
- Держпродспоживслужба.
Важливо! Коли держава хоче допомогти бізнесу пережити кризу, то запроваджує мораторій на перевірки, начебто підтверджуючи, що бізнесу є чогось боятися.
Такий мораторій востаннє запроваджено після початку пандемії, на початку 2020 року. За задумом він мав продовжуватися до завершення карантину. Однак, коли стало зрозуміло, що коронавірус – це надовго, мораторію у грудні скасували.
З 10 грудня 2020 року постанова КМУ про мораторій на перевірки відновилася, і торкнулася всіх контрольних органів. Щоправда, на візити Державної податкової служби скасування мораторію не поширили, тому вони досі заборонені щонайменше для малого бізнесу. Не в останню чергу негативний імідж перевірок бізнесу сформувався через дії податкової міліції, СБУ та поліції. Їхні візити часто закінчуються блокуванням роботи компаній, конфіскацією чи крадіжкою їхнього майна. Підприємці не втомлюються скаржитися на винних у Раду бізнес-омбудсмена.
Незабаром силові перевірки бізнесу можуть залишитися лише спогадом. 25 листопада в Україні має запрацювати новий державний орган – Бюро економічної безпеки (БЕБ). Це відомство замінить усі силові органи, які займаються перевірками бізнесу. Насамперед – податкову міліцію.
Наскільки реформа буде успішною, покаже час. Зрештою, очолюватиме бюро колишній голова податкової міліції. Однак створення ВЕБ вирішує не всі проблеми бізнесу. Окрім податкової міліції, СБУ чи поліції з перевірками до підприємців приходять представники трьох десятків контрольних органів.
Чи варто боятися перевірок
Останні новини про мораторій на перевірки свідчать, що страх бізнесменів виправдовується. Навіть якщо спиратися на останні подібні справи, останній випадок – це штраф, який Держпродспоживслужба виписала «Новій пошті». Її зобов’язали заплатити 325 млн. грн. через скаргу на розбитий акваріум вартістю 500 грн. Після цього будь-який бізнес у країні насторожився. Справа в тому, що Держпродспоживслужба з грудня 2020 року має повноваження перевіряти дотримання підприємцями правил карантину та виписувати штрафи від 34 тис. грн. до 170 тис. Грн.
Також представники контролюючих органів часто вимагають інформацію, яка не була передбачена документами на проведення перевірки. Юристи рекомендують документувати такі випадки шляхом проведення аудіо- та відеозаписів, щоб потім мати право оскаржити результати у суді. Мораторій на перевірки 2023 р. ДФС також схвалено, і податківці вже сформували свій графік перевірок.
Які перевірки бізнесу
Перевірки більшості державних органів регулює закон “Про основи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Згідно з ним, перевірки є планові та позапланові. З першими все просто, бо вони прогнозовані. Підприємець може раніше побачити, коли, хто і що перевірятиме.
Планові перевірки
Планові перевірки проводяться за затвердженим планом. Його проект на 2022 рік кожен орган мав затвердити до 15 жовтня, остаточну версію – до 1 грудня. Підприємства потрапляють до нього залежно від ризику роботи.
Варто знати! Це означає, що одна компанія може мати одночасно незначний ступінь ризику для перевірок Держпраці та високий – для Держслужби надзвичайних ситуацій.
Є три ступені ризику: незначний, середній і високий. Фірми з незначним ступенем ризику не можуть перевірятися частіше одного разу на п’ять років, із середнім – один раз на три роки, з високим – один раз на два роки.
У Державній регуляторній службі роз’яснили, що відлік цих років починається з року, в якому було проведено останню перевірку. Наприклад, якщо бізнес має високий рівень ризику і востаннє його перевіряли у листопаді 2021 року, то з наступною перевіркою інспектори зможуть прийти протягом 2023 року.
Кожен орган встановлює свої ступені ризику кожному за підприємства. Деякі органи проводять перевірки у кількох сферах, і рівень ризику конкретного підприємства визначатиметься окремо кожної з них.
Позапланові перевірки
З позаплановими перевірками дедалі важче: дату їх проведення дізнатися неможливо. Законом передбачено вісім підстав для того, щоб власника бізнесу відвідали контролери. Важливо! Позапланова перевірка не може тривати довше двох робочих днів для малого та мікробізнесу та десяти робочих днів для середнього та великого бізнесу.
Висновок
Додатково варто зважити на те, що перевірка позапланового характеру стосується певного списку питань, які озвучать перед початком перевірки. За законом забороняється проводити позапланові перевірки за одним і тим самим фактом повторно. А також продовження мораторію на перевірки у 2023 році влада виправдовує тим, що цей процес стабілізує бізнес і зробить його більш прозорим.
