Список втрат Міноборони Вірменії внаслідок боїв на кордоні з Азербайджаном продовжує зростати. У середу прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що за останні два дні у сутичках з азербайджанською армією загинули 105 вірменських військовослужбовців. Єреван заявляє, що Азербайджан продовжує обстріл вірменської території. Тим часом в Азербайджані ховають військовослужбовців, які загинули під час бойових дій. Офіційний Баку заявив напередодні 50 загиблих. Президент Ільхам Алієв стверджує, що військові Азербайджану всі належні завдання на даний період виконали і поклав відповідальність за напруженість на політичне керівництво Вірменії.
МЗС Вірменії, у свою чергу, закликає міжнародне співтовариство до більш активних дій щодо влади Азербайджану за підготовку атак на суверенну вірменську територію всередині країни.
«Нам знову потрібно, щоб міжнародне співтовариство висловилося щодо ситуації чіткіше і голосніше. Зараз не час для розмов про “обидві сторони”. Настав час конкретно назвати агресора та чітко закликати до дотримання цією державою норм міжнародного порядку та принципу територіальної цілісності», – заявив Паруйр Оганесян, заступник міністра закордонних справ Вірменії.
Влада Вірменії заявляє, що азербайджанські військові захопили деякі населені пункти на території країни. У Баку цю інформацію наразі не підтверджують. Російський політолог Аркадій Дубнов В інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» особливо наголосив, що президент Азербайджану Алієв за допомогою нової ескалації хоче змусити Єреван прискорити відкриття Лачинського коридору.
«Сьогодні Ільхам Алієв дає зрозуміти, що він не зупиниться перед новою війною, намагаючись пробити, а зараз уже нарешті можна говорити про це конкретно, намагаючись пробити коридор з Азербайджану через Вірменію до Нахічевань. Азербайджан вірить, що Вірменія не поспішає виконувати угоду і сьогодні ці бойові дії йдуть якраз у тому напрямку, в якому буде розташовуватися цей коридор. Очевидно, і відверто Алієв каже – хочете я зроблю це сам, насильством».
Єреван офіційно звернувся за допомогою до держав-членів ОДКБ на підставі четвертої статті договору про колективну безпеку, яку змінили та доповнили 10 грудня 2010 року. Ця стаття у статуті Організації Договору про Колективну Безпеку, зокрема, каже:
«У разі вчинення агресії (збройного нападу, що загрожує безпеці, стабільності, територіальній цілісності та суверенітету) на будь-яку з держав-учасниць решта держав-учасниць на прохання цієї держави-учасниці негайно нададуть їй необхідну допомогу, включаючи військову, а також нададуть підтримку тим, хто перебуває. у їхньому розпорядженні коштами у порядку здійснення права на колективну оборону відповідно до статті 51 Статуту ООН».
Передова група місії ОДКБ на чолі з начальником Об’єднаного штабу генерал-полковником Анатолієм Сидоровим вилітає до Вірменії 15 вересня, заявляють у секретаріаті організації. Однак деякі американські експерти вважають, що військовий блок із колишніх республік СРСР, заснований Москвою, не здатний будь-яким чином вплинути на переговори між Вірменією та Азербайджаном.
Зокрема Річард Каузларіч, колишній посол США в Азербайджані, в інтерв’ю Азербайджанській службі «Голосу Америки» заявив: «З точки зору міжнародної участі у вирішенні цього конфлікту та допомоги Вірменії та Азербайджану ми практично повернулися у 1994 рік. І дії Росії в Україні позбавляють її права брати участь у подібних миротворчих місіях. Очевидно, російські миротворчі сили справді виявилися марними з погляду запобігання бойових дій чи його припинення. Отже роль Росії також дискредитована. Тому, гадаю, сьогодні ситуація сильно відрізняється від тієї, що була у 2020 році».
Тим часом адміністрація Байдена закликає Баку м Єреван до стриманості та припинення вогню. А генсек ООН Антоніу Гутерріш звернувся до лідерів обох країн зі словами про необхідність «негайно вжити заходів щодо деескалації напруженості» вздовж вірмено-азербайджанського кордону.
