Інтенсивне надходження аерозолю від лісових пожеж у Канаді спостерігали над Польщею фізики з Варшавського університету. Спостереження стали можливими завдяки постійно діючій вимірювальній станції Лабораторії дистанційних вимірювань RS-Lab.
«Напливи аерозолів від лісових пожеж у Канаді над вимірювальною станцією у Варшаві цікаві через інтенсивність транспортування – ми спостерігали шари аерозолів безперервно протягом кількох днів», – прокоментували дослідники з Інституту геофізики фізичного факультету Варшавського університету: проф. . Івона Стахлевська, яка очолює дослідницьку групу RS-Lab, д-р Луція Яніцка, експерт у галузі властивостей аерозолів від спалювання біомаси, і д-р Домініка Щепанік, яка проводить лідарні спостереження на вимірювальній станції у Варшаві.
Перші аерозольні шари, як спостерігалося, з’явилися у вільній тропосфері над Варшавою ще 26 травня і були присутні на різних висотах до 12 червня. «Дим спостерігався на різних висотах над земною поверхнею – від 3 км до 8 км, і він утворював багато шарів різної товщини (у вертикальному напрямку)», – описав доктор Щепанік.
Про це стало відомо завдяки лідарним спостереженням під керівництвом проф. Івона Стахлевська в лабораторії дистанційних вимірювань (RS-Lab) Інституту геофізики Варшавського університету. Наявність цього аерозолю було підтверджено показаннями таких моделей, як «модель HYSPLIT, яка забезпечує зворотні траєкторії руху повітряних мас, а також модель NAAPS, яка передбачає оптичну товщину аерозолю, викликану даним аерозолем» – — сказав фізик атмосфери.
Аерозоль від пожеж біомаси характеризується малим розміром частинок з високою здатністю поглинати сонячне випромінювання. «Тому його присутність у вільній тропосфері має подвійний ефект. З одного боку, шляхом розсіювання та поглинання, він зменшує кількість радіації, що досягає земної поверхні (ефект охолодження), і локально (у місці, де він знаходиться) , в результаті сильного поглинання випромінювання нагріває повітря», – пояснила доктор Янічка.
«Його невеликий розмір (а отже, маса) уповільнює гравітаційне осідання аерозолю, що утримує його в атмосфері відносно довго — навіть кілька днів, і може переноситися повітряними масами на дуже великі відстані від джерела викиду. Слід підкреслити, що цей аерозоль піддається процесам старіння – його оптичні та мікрофізичні властивості змінюються з часом, а це означає, що аерозоль, який ми спостерігаємо над Варшавою, буде відрізнятися від того, який спостерігаємо поблизу джерел викидів», – додав дослідник.
Вона зазначила, що частота цього явища залежить від багатьох факторів – в основному від інтенсивності пожеж, а також від місця їх виникнення та напрямку руху повітряних мас, а також факторів, що впливають на старіння аерозолю.
«Аерозолі від горіння біомаси виникають над територією Польщі щороку, найчастіше навесні, коли їх джерелом є степові пожежі в Україні, та влітку, коли горять ліси – як в Європі (Португалія, Іспанія), так і в далекій Канаді ( яка зараз відбувається)», – додав проф. Стахлевська.
Трапляється також, що аерозолі, які викидаються з локальних пожеж, наприклад, у Польщі, переносяться в такому напрямку, що їх присутність над Варшавою не спостерігається. Як приклад фізик навів пожежу на шинному складі в Коніні 22 квітня цього року.
Пожежні явища стають частішими та інтенсивнішими через тривалі періоди посухи та підвищення температури. «На нашу думку, це збільшення можна пов’язати зі зміною клімату, але для того, щоб мати можливість говорити про такі процеси з високою достовірністю, необхідна довга серія вимірювань», – підсумував проф. Стахлевська.
Лідарна станція RS-Lab працює безперервно в автоматичному режимі 24/7 з липня 2013 року. Він є частиною Європейської дослідницької інфраструктури ACTRIS-ERIC та дослідницьких мереж EARLINET, PollyNET і PolandAOD.
Проф. Кшиштоф Маркович, керівник дослідницької станції SolarAOT у Стшижові на Підкарпатті.
Слідкувати за вимірюваннями можна тут і тут. (PAP)
Наука в Польщі, Магдалена Барч
бар/ зан/
