Найкращі супутникові знімки, що демонструють проблему забруднення водних екосистем Землі, були відзначені в конкурсі «Впізнай красу нашої планети», організованому під егідою Польського космічного агентства. Вплив глобального потепління на вмираючий Великий Бар’єрний риф проілюстрував Міхал Мірончук, лауреат третьої премії.
У міжнародному конкурсі відзначено 13 супутникових знімків, які демонструють деградацію природного середовища з точки зору водних екосистем. Міхал Мірончук з Польщі запропонував картину, на якій зображено знебарвлення Великого Бар’єрного рифу біля узбережжя Австралії.
Серед інших переможців третього випуску міжнародного конкурсу «Захопи красу нашої планети» п’ятеро поляків, а також громадяни Болгарії, Індії, Канади, Португалії, Туреччини та Італії. Найкращі фото обирали користувачі Інтернету та журі, до складу якого входили представники інституцій космічної сфери.
Девіз цьогорічного конкурсу: «Разом за блакитну Землю!» – «Разом за блакитну землю». Надіслані зображення були присвячені питанню води на нашій планеті та її захисту, повідомляє організатор, польська компанія CloudFerro.
«Цього року ми хотіли привернути увагу до тривожного стану водних екосистем та гострої необхідності запобігання їх подальшій деградації. Багато учасників надсилали фотографії водних ділянок, які перебувають під загрозою зникнення, важливих для розвитку їхнього регіону», — цитує Йоанна Маланіцка з CloudFerro у прес-релізі.
Компанія є постачальником і оператором платформ для доступу до даних європейської програми спостереження за Землею Copernicus, а також хмарного середовища для їх обробки. З обраної платформи учасники повинні були створити зображення акваторії, яка значно постраждала від зміни клімату або діяльності людини.
Володар першого місця – Емануеле Капіцці з Італії працює в Політехнічному університеті Мілана в лабораторії геоматики та спостереження за Землею. Проводить дослідження в галузі моніторингу якості повітря, використовуючи також дані супутникового спостереження Землі.
«Я подав на конкурс зображення Гренландії, тому що мені цікаво спостерігати за територіями біля полюсів на супутникових знімках, завдяки яким чітко видно наслідки зміни клімату. Мене особливо вразила ця місцевість через красу зображених рельєфів», — сказав він після завершення змагань.
Друге місце Боян-Нікола Зафіров з Болгарії, консультант із геопросторових даних, вирішив сфотографувати Атанасовське озеро, що перебуває під загрозою зникнення. На його думку, цей заповідник є найкращим прикладом різноманітності та унікальності болгарської природи.
Інші автори зверталися до проблем забруднення моря, висихання водойм, повеней і глобального потепління. Конкурсні роботи стосувалися, зокрема: Австралії, Китаю, США та Гренландії, де чітко помітні негативні наслідки зміни клімату та діяльності людини. Цінність супутникових знімків підтверджена вченими, які займаються темою води, – наголошує організатор.
«Діапазон параметрів гідрологічної системи, які можна досліджувати, постійно розширюється, а методи дистанційного зондування дозволяють збирати дані із спектру випромінювання, який є ширшим, ніж може бачити людське око. Це є суттєвим розширенням методів вивчення водного середовища та сприяє кращому розумінню перебігу гідрологічних процесів», – зазначив проф. Маріуш Чоп з Науково-технологічного університету AGH у Кракові, один із експертів конкурсу.
Переможців конкурсу обирали у два етапи голосування: на першому етапі голосували користувачі Інтернету, а володарів перших трьох місць обирало журі, до складу якого входили представники Європейського космічного агентства, Агентства Європейського Союзу з Космічна програма, Європейська організація з експлуатації метеорологічних супутників (EUMETSAT), Польське космічне агентство, Німецьке космічне агентство та CloudFerro.
За словами організатора, європейські платформи CREODIAS і WEkEO, а також німецькі CODE-DE і EO-Lab отримують близько 30 терабайт супутникових зображень на добу в рамках європейської програми спостереження Землі Copernicus. Завдяки таким проектам кожен може мати доступ до супутникових знімків разом із інструментами, необхідними для їх обробки. Користувачам не потрібно завантажувати супутникові дані на свій комп’ютер, їм не потрібно мати власну розгалужену ІТ-інфраструктуру – вони можуть обробляти навіть великі обсяги даних у хмарі, безпосередньо на платформі.
Роботи-переможці можна переглянути на сайті конкурсу.
PAP – Наука в Польщі
col/screen/
