У словацьких і польських Карпатах часті підземні поштовхи, хоча зазвичай вони не такі сильні, як у понеділок, сказав PAP геолог проф. Єжи Жаба. Він підкреслив, що Польща безпечна, тому що помітні поштовхи відбуваються дуже рідко.
Землетрус, який стався в понеділок увечері на сході Словаччини, мав магнітуду 4,9. Епіцентр знаходився в місті Діяпаловце в районі Вранов-над-Топльоу на глибині 17,8 км. Підземні поштовхи тривалістю кілька секунд відчувалися на сході та в центрі країни. Поштовхи відчувалися на півдні Польщі, в тому числі: на Підкарпатті.
проф. доктор філософії Єжи Жаба з Інституту наук про Землю Сілезького університету в Катовіце сказав в інтерв’ю PAP, що підземні поштовхи в Словаччині в понеділок не були в основному чимось незвичайним.
«Можна було передбачити, що вони колись відбудуться. У словацьких і польських Карпатах часто трапляються підземні поштовхи, хоча зазвичай вони не такі сильні. Останній раз землетрус такого масштабу в цьому регіоні стався 80 років тому. Хоча у Мисленіце був сильний землетрус магнітудою 6,5-7 балів, який відчули аж до Львова, а у Кракові, наприклад, постраждали храми. Однак це сталося 300 років тому”, – сказав PAP проф. Фрог, який спеціалізується на структурній геології, петрології та тектоніці.
Як він пояснив, причина – велика несправність. «Гіпоцентр нинішнього поштовху знаходився неглибоко під землею – приблизно на 10-17 км, що говорить про те, що поштовх був пов’язаний з діяльністю великого Перипієнінського розлому. Його довжина оцінюється в 600-800 км і пролягає від України, через Словаччину, Польщу (Пєнінський скельний пояс), знову через Словаччину, Чехію і далі в напрямку Австрії. Цей розлом відокремлює Зовнішні Карпати від Внутрішніх Карпат», – розповів експерт.
На його думку, не варто побоюватися серйозного землетрусу найближчим часом. «Можуть виникати афтершоки силою 4-3 градуси, потім слабшати, навіть непомітно для людей», – вважає він.
проф. Фрог також зазначив, що Африка відповідальна за європейські землетруси.
«Основна причина полягає в тому, що Африка наближалася до Європи протягом мільйонів років зі швидкістю приблизно 4 см на рік. Це досить багато. Результуючі напруги розподіляються в різних місцях, включаючи: вздовж розломів, і якщо в якомусь місці міцність гірських порід перевищена, то відбувається землетрус. Однак найчастіше це стосується Середземномор’я. З цієї причини нещодавно відбулися землетруси в Туреччині та Марокко. Словаччина і Польща розташовані північніше, тому ці напруги не доходять до нас у такій мірі», – пояснив науковець.
Проте невеликі поштовхи – звичайне явище, також і в нашій країні. «Вони також з’являються вздовж ліній розлому. Нещодавно, наприклад, такий випадок стався біля Полковіце. У цій зоні також є величезний, хоча і не дуже активний розлом. Поштовхи в таких розломах також можуть бути спровоковані розробкою родовищ», – підкреслив він.
При цьому він запевнив, що Польща «абсолютно безпечна». «Більш відчутні підземні поштовхи трапляються дуже рідко і зазвичай їхня магнітуда не досягає 5 балів. Але якщо говорити про викиди каменів, то зазвичай вони не досягають 3 градусів», – заспокоїв науковець.
Південна частина Європи в гіршому становищі. “Тиск Африки на Євразійську плиту викликає небезпечні землетруси в цьому регіоні. Прикладом тому є останні події в Туреччині та Марокко”, – підкреслив геолог.
А прогнозування землетрусів – це все ще важке мистецтво. «Теоретично поштовхи певною мірою можна передбачити, але не можна визначити, чи будуть вони через два дні чи через місяць. Буває й так, що геологи чекають землетрусу, але його не відбувається. Вже були ситуації, коли місто евакуювали, і нічого не сталося», – сказав проф. Жаба.
Він додав, що існує багато способів прогнозування, але всі вони неточні.
Наука в Польщі, Марек Матач
мат/agt/
