Чимало соціальних норм в Україні пов’язані із прожитковим мінімумом, що змінюється кожного року. Однак, цей показник впливає також і на класифікацію деяких правопорушень.
Саме тому усім громадянам (а особливо чиновникам) варто дізнатись яким саме буде неоподаткований мінімум для адміністративних правопорушень, а який для кримінальних.
Яка сума?
В Податковому кодексі знаходимо розділ 20, де чітко вказується, що сума неоподаткованого мінімуму повинна становити 17 грн. Ця цифра є стабільною та не залежить ані від економічних чинників, ані затвердженого на поточний рік бюджету.
ЇЇ застосовують для визначення штрафу у всіх випадках, окрім тих, котрі передбачають збільшення НМДГ до рівня половини прожиткового мінімуму. Таким чином, стає зрозуміло, що в усіх ситуаціях, окрім винятків, застосовується 17 грн.
Звісно, це не означає, що за те чи інше правопорушення особа змушена буде заплати всього лише названу суму. Хоча розмір неоподатковуваного мінімума доходів громадян стабільний, однак він може збільшуватись в 10 чи навіть 1000 разів.
Розглянемо, як це працює на практиці.
Припустимо, підприємець – роботодавець порушив термін виплати зарплати, чи видав кошти не в повному обсязі.
Це адміністративне правопорушення, котре карається законом. У тому разі, якщо це сталося вперше, роботодавець повинен сплатити штраф у розмірі від 30 до 100 неоп. мін. Якщо збільшити ці цифри у 17 (адже 17 грн. = один нмдг), тоді отримуємо суми 510-1700 грн. Повторна невиплата загрожує покаранням у 100-300 неоп. мінімумів, а, отже, 1700-5100 грн.
Що ж стосується інших правопорушень у 2020 році в Україні та покарань за них, то варто вказати зокрема й такі:
- ненадання інформації під час колективних договорів чи перемовин – від 1 до 5 мінімумів;
- оформлення на будь-яку посаду відділом кадрів особи, що не пред’явила свого паспорта, – від 1 до 14;
- допуск співробітника до виконання посадових обов’язків, без належного оформлення трудових відносин – 500-2000.
Порушення – винятки
Як вже було сказано раніше, бувають і такі правопорушення, за котрі доводиться платити більше. 50% від прожиткового мінімуму – такою може бути неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для кримінальних порушень. Оскільки з початком року ПМ становить 2189 грн., то, не складно здогадатись, що сума мінімуму становитиме 1094,5 грн.
За що ж і скільки доведеться платити?
До двох правопорушень кримінального характеру поки що застосовується така суму.Усі чиновники, що звинувачені у зловживанні владою, змушені будуть окрім кримінального покарання, зазначити ще й неабияких фінансових втрат. Якщо їхні дії спричинили до вагомих (в законі істотних) збитків, тоді доведеться сплатити 100 нм, тобто від 109450 грн.
Якщо ж завдані чиновником збитні були визначені, як вагомі, тоді віддати доведеться в два з половиною рази більше, аніж в попередньому випадку – 273625 грн.
Друга стаття, котра передбачає такі великі штрафи, – 212. Інкримінується вона за несплату від податків. Звісно, тут мається на увазі навмисне ухилення. Як правило, це тривале переховування,що супроводжується також підробкою документів, невірними даними в декларації.
В такому разі неоподаткований мінімум доходів громадян на 2020 рік становить половину ПМ. Точна сума покарання напряму залежить від розміру несплаченого податку.
Якщо розмір визначений судом, як великий, тоді оплатити потрібно буде 1000 нм. «Сума до оплати» відтак – 1094500 грн.
Віддати аж 5000 неоподаткованих мінімумів доведеться в тому разі, коли особа приховувала податки в особливо великих розмірах. Розлучитись порушнику доведеться із сумою 547250 грн.
Соціальна пільга
Інколи громадяни плутають поняття неподаткового мінімуму та пільги соціальної. Але це кардинально різні показники. Перший, як зрозуміло із раніше сказаного, потрібен для визначення міри штрафу за адміністративне чи кримінальне порушення. Другий – є тією частиною доходу людини, яка не оподатковується.
Соціальна пільга звичайна становить 50% від суми прожиткового мінімуму поточного року. Таким чином виходить, що становить вона теж 1094,5 грн.
Для деяких категорій громадян вона може збільшуватись вдвічі, тобто бути такою ж, як і ПМ. З початку 2020-го це 2189 грн. Також бувають соціальні податкові пільги в розмірі 150% (3283,5 грн.) та 200% (4378 грн.).
На звичайну СПП можуть претендувати усі громадяни, загальний дохід за місяць у котрих називається граничним, тобто близьким до встановленого мінімуму. Для батьків (опікунів), котрі мають двох чи більше неповнолітніх дітей, соц. пільга збільшується вдвічі.
Особи, котрі самостійно виховують дітей самостійно (опікуни, одинокі тати чи матері, вдови т.д.) можуть претендувати на соц. пільгу 150% помножену на кількість дітей в родині. Таке ж право мають особи, котрі виховують дитинку з інвалідністю.