Бюджет кожної країни наповнюється головним чином завдяки коштам платників податків. Останніми варто називати не тільки підприємців, орендарів, банків, алей кожного працевлаштованого українця. Адже щомісяця частинку зароблених коштів вони віддають країні. Якими будуть нарахування іутримання із заробітної плати в 2020 році – одне із основних запитань громадян.

Що відноситься до зарплати?

Перед тим як визначати суму вирахувань, для початку потрібно з’ясувати які саме прибутки працівника підлягають оподаткуванню. Звісно, основою будь-якої заробітної плати є сам оклад (іншими словами ставка). Її обчислюють за відпрацьовані години.

Якщо працівник перебуває у відряджені, тоді оплата розраховується відповідно до кількості годин та середньостатистичного розміру окладу для цього працівника.

Окрім цього, для обрахунку оподаткування заробітної плати в 2020 році, також до уваги беруться додаткові доплати, зокрема:

• різноманітні премії за успішне виконання завдання, завершення кварталу, до дня спеціаліста тощо;
• надбавки за стаж, почесне звання, використання інноваційних технологій чи застосування особливих технік роботи;
• індексація;
• оплачувана відпустка;
• відшкодування за невикористану відпустку.

Звісно, прирівнюється до зароблених коштів працівником, а, отже, так само оподатковується виплата лікарняних. Це стосується і тих перших п’яти днів, що повинні покриватись роботодавцем, і тих, що більше п’яти та оплачуються Фондом.

Податки на зарплату в 2020 році

Так само, як і попередні роки, в 2020-му році будуть зніматись в державну казну усі ті ж податки з зарплати, що і в попередні роки. Загалом, їх буде 3.

1. Військовий збір.
2. ПДФО.
3. ЄСВ.

Перші два будуть покриватись із кишені самого працівника, а останній – з кишені роботодавця.

Військовий збір. Пов’язаний із низьким рівнем забезпечення української армії та тією ситуацією, що склалась на сході держави із початком 2014-го року. Відтак, кожен українець зобов’язаний віддавати по 1,5% від нарахованої йому суми, аби покращити боєздатність наших захисників. Ймовірніше за все, застосовуватись це утримання буде до моменту повного відновлення контролю за кордоном держави.

ПДФО. Це єдиний податок для усіх українців, які є фізичними особами та мають певні доходи. Станом на 2020-й рік він залишається (як і в попередні роки 18%). Його обчислюють не тільки із заробітку офіційного, але й з будь-якого прибутку громадянина. До таких, зокрема, відносяться також: оплата за оренду нерухомості чи транспорту, призові виплати, різноманітні допомоги для покращення побутових та соціальних умов, дивіденди, допомога вихідна після звільнення тощо.

ЄСВ. Це нарахування на зарплату не відбувається за кошт самого працівника, але за кошт підприємства чи установи, де він влаштований. Це стосується як приватних, так і бюджетних установ та організацій. Станом на 2020-й рік він, попри численні обіцянки чиновників, залишається на рівні 22%. Це досить багато, а тому роботодавці свідомо йдуть на правопорушення та видають своїм підлеглим по дві заробітні плати: одну – яка проводиться по документах офіційно, іншу – надбавку до офіційної оплати для заохочення працівника в роботі.

Менше, аніж 22%, буде сплачувати за свого робітника той підприємець, який бере на роботу інваліда. В цьому разі держава дає йому пільгу – 8,41%. Звісно, в такому разі в податкову потрібно надіслати копії документів, що підтверджують статус інваліда працівника.

Заохочуючи працевлаштування людей з інвалідністю, держава пропонує пільгу для роботодавців: 5,5% ЄСВ в тому разі, коли на підприємстві хоча б 50% працівників є інвалідами. Проте є вимога, на їхню зарплату повинно віддаватись мінімально 25% від загального зарплатного фонду на місяць.

Ще менше – 5,3% – сплачуватимуть ті, хто бере на роботу глухонімих осіб чи сліпих.

Оподаткування на практиці

Для кращого розуміння того як здійснюється розрахунок нарахувань та утримань із заробітної плати у 2020 році варто навести конкретний приклад.

Припустимо, працівник працевлаштований офіційно. Щомісячно йому нараховується 5000 грн. Додатково за роботу із дезінфікуючими засобами йому дораховують по 670 грн.

Обчислюємо податки.

1. Для початку визначається загальна сума прибутку за поточний місяць. В конкретного працівника ця цифра становить 5670 грн.
2. Обчислюємо ПДФО: (5670 × 18%)/100% = 1020,60 грн.
3. Визначаємо суму військового збору: (5670 × 1,5%)/100% = 85,05 грн.
4. Розраховуємо загальну суму до видачі на руки: 5670 – 1020,60-85,05=4564,35 грн.

Верхня та нижня межа оподаткування

Варто зазначити, що військовий збір та податок фіз.осіб повинні сплачувати усі працевлаштовані незалежно від того яка сума їхньої зарплати. Тобто мінімальна зарплата оподатковується точно таким самим чином, як і зарплата, наведена у прикладі вище.

Натомість ЄСВ має максимальний рівень. Держава визначає, що максимальний розмір заробітної плати з якої вираховується цей податок становить 15 мінім. зарплат. Якщо станом на 2020-й рік вона становить 4173 грн., то неважко розрахувати, що це 62595 грн. Відтак, найбільший розмір цього нарахування – 13771 грн. Навіть, якщо особа отримує в місяць понад 100 тис. грн., сума нарахувань залишиться для її роботодавця незмінною і становить 13771 грн.

Податкова соц. пільга

В законодавстві країн знаходимо інформацію про так звану податкову пільгу. Вона застосовується в тих випадках, коли працівник отримує дуже малу зарплату, має неповнолітніх дітей чи перебуває у важкому матеріальному становищі.

Відрахування із заробітної плати в такому разі здійснюється за такою формулою:

ПДФО = (Зарплата – соц. податкова пільга) × 0,18

Сума пільги кожного року змінюється, адже напряму залежить віл суми прожиткового мінімуму, що встановлюється на поточний рік. Відповідно до чинного законодавства, станом на 2020-й рік мінімум буде складати 1921 грн. Соц. пільга ж обчислюється як 50% від неї, тобто 960,5 грн.

Хто претендує на соц. пільгу?

Закон чітко дає зрозуміти, що подавати документи на отримання соц.. пільги можуть усі ті працівники, котрим за їхню роботу в місяць нараховано менше, аніж 2690 грн.

Проте тут виходить певна дилема: найменша зарплата в країні повинна становити від 4173 грн. Тобто, навіть, якщо робітник має менший оклад, йому повинні доплатити до рівня мінімалки. Відтак, стає зрозуміло, що особа, котра працює на повний робочий день не може отримати таку пільгу.

Відтак, загальна соц.. «знижка» реально стає можливою для:

• тих, хто працює не повний робочий день;
• сумісників – осіб, що працюють на двох чи більше роботах (подавати документи на отримання податкової знижки вони можуть лише за одним місцем роботи).

Розрахунок ПДФО, якщо є звичайна соц. пільга

Для прикладу беремо ситуацію: працівник працює по кілька годин в день та отримує за виконання своїх обов’язків 1800 грн в місяць.

Обчислюємо для початку ту частину, яка підлягає оподаткуванню:

1800-960,5 = 839,5 грн.

Тепер можна визначити суму податку:

(839,5 × 18) /100 = 151,11 грн.

Підвищена соц. пільга

Ще меншим буде прибутковий податок із зарплати в Україні для тих, кому належить так звана «збільшена» соц.. податкова пільга. Вона має два підвиди: 150% та 200%.

«150-відсоткова знижка» призначена для:

• першої та другої категорії чорнобильців;
• особам із першими двома групами інвалідності;
• усі, хто продовжує навчатись у вишах, у тому числі і в аспірантурі, ординатурі тощо;
• учасників бойових дій;
• усіх переслідуваних за правозахисну роботу.

«200-відсоткова знижка» для:

• Героїв України, колишнього СРСР, ті, хто мають кілька медалей «за відвагу»;
• усі, хто пережили блокаду колишнього Ленінграду;
• колишні в’язі російських та німецьких концтаборів;
• насильно депортовані.

Пільги на дітей

Ті працівники та працівниці, котрі виховують більше, аніж двоє дітей, також мають право сплачувати менші податки, аніж інші особи.

Надається така податкова пільга в тому разі, коли зарплатня матері (або ж тата) є меншою, аніж 2690 грн. на кожну дитину. Тобто, в тому разі, коли, маючи двоє дітлахів, працевлаштований отримує до 5380 грн. На трьох дітей така сума, відповідно, складає 8070 грн., а на чотирьох – 10760 грн.

На більшу пільгу «для дитини» можуть розраховувати особи, котрі виховують дитину з інвалідністю, а також ті, хто виховують дітлахів самостійно (без чоловіка чи дружини). В такому разі пільга визначається як 150% від загальної.