Якщо на життя дорослих українців минулий рік війни вплинув вкрай негативно, юне покоління країни отримало такі глибокі фізичні та психологічні травми, які, швидше за все, мають довгострокові наслідки. За даними ООН, жертвами вторгнення Росії в Україну стали майже півтори тисячі дітей — 487 було вбито, 954 поранено. Мільйони дітей стали біженцями та переміщеними особами. Мільйони не мають доступу до освіти. За даними Дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, вони схильні до ризику депресії та посттравматичного стресового розладу.
ЮНІСЕФ надає дітям України допомогу з першого дня війни. Фонд допоміг отримати медичне обслуговування п’ятьом мільйонам дітей. Ще два мільйони отримали допомогу психологів. ЮНІСЕФ виділяє фінансову допомогу сім’ям, які втратили дохід, забезпечує предметами гігієни, роздає продукти харчування, питну воду, іграшки, зміцнює бомбосховища, готує дитячих психологів, які допомагають дітям долати травму війни.
«Через війну відбулася наймасовіша та найшвидша міграція населення з часів Другої світової війни, — розповів представник ЮНІСЕФ Джеймс Елдер в інтерв’ю «Голосу Америки». — А це означає розлучені сім’ї, мільйони дітей за кордоном, їхні батьки залишилися в Україні. По всій країні діти живуть у сховищах, навіть тут, на заході України, яка вважається найбезпечнішою».
Елдер знаходиться зараз у Львові.
«Я сьогодні був у центрі для біженців, величезному, він знаходиться на території спортивного стадіону, – розповів він. — ЮНІСЕФ відкрив такі центри у всій країні, туди приходять діти з батьками. Вони можуть отримати грошову допомогу, відпочити, погратись. З ними працюють психологи… Але коли звучать сирени, всі змушені бігти до підвалу. І в очах дітей з’являється такий вираз, я бачив це неодноразово, – “Невже знову?”
ЮНІСЕФ допомагає отримати медичне обслуговування, наприклад, 11-річному харків’янину Артему. Артем грав із друзями у футбол, коли почалася бомбардування. Снаряд розірвався просто біля його ніг. Три дні він був у комі, йому зробили вісім операцій. Він має довгий шлях реабілітації. Дворічна Ліза з Бахмута теж мало не загинула і потребує лікування. Снаряд прилетів просто до їхньої хати — своїм тілом її накрила мати, а з обох своїм тілом накрив батько. Ліза пошкоджена хребтом, вона, можливо, не зможе ходити.
«В Україні немає жодного хлопчика чи дівчинки, яких би не торкнулася війна, — вважає Джеймс Елдер. — Необхідно допомагати їм здобувати освіту, надавати психологічну допомогу — ми її надали вже двом з половиною мільйонам дітей. Але війна продовжується. Хлопчики та дівчатка, на жаль, зрозуміли, що світ — нестабільне та непередбачуване місце. Вони позбавлені елементарного відчуття безпеки».
Представники Фонду розподіляють гуманітарну допомогу найчастіше неподалік лінії фронту — за 15 кілометрів від лінії зіткнення. Однак, за словами Елдера, російська влада не допускає ЮНІСЕФ на окуповані Росією територією, тому ЮНІСЕФ не має достовірної інформації про становище дітей «по той бік» від лінії зіткнення.
Немає представників Фонду та інформації про тих українських дітей, яких російська влада відправляє до Росії, де їм видають російські паспорти та влаштовують у російські сім’ї. Такі дії є незаконними, каже Елдер.
«Росія не може контролювати громадянство українських дітей та не може обривати їх зв’язок із родичами, — сказав в інтерв’ю «Голосу Америки» представник ЮНІСЕФ. — Масова міграція, яка зараз відбувається, — не виправдання для усиновлень чи прискорення процесу усиновлень та зневаги до міжнародних законів. Усиновлення не можуть відбуватися під час гуманітарної кризи. Ми закликаємо всі сторони дотримуватись правил, прописаних у Гаазькій Конвенції з гуманітарного права».
Елдер заявляє, що ця війна має негайно припинитися — але поки що вона триває, за його словами, ЮНІСЕФ продовжуватиме допомагати українським дітям.
