Польські дослідники з Варшавського університету та Польської академії наук пояснили таємниче співіснування форм тварин і рослин у середовищі прибережних морських мілин приблизно 427 мільйонів років тому, відкривши раніше невідомий феномен росту водоростей за допомогою граптолітів (вимерлих морських мікроорганізмів). ).
Стаття на цю тему, опублікована в журналі «Acta Geologica Polonica», увінчує майже десятирічні дослідження силурійських порід (одного з періодів палеозойської ери, тривалістю 444-419 млн років тому), які проводилися на заході частини України групою геологічного факультету Варшавського університету.
Вчені зосередилися на місцях, багатих строматопороїдними шарами, тобто побудованих таємничою групою вимерлих організмів, що живуть на морському дні. У палеозої, особливо в силурійському і девонському періодах, строматопороїди були основними конструкторами тогочасних органічних структур, які можна розглядати як еквіваленти сучасних рифів.
На подив вчених виявилося, що більшість досліджених шарів відклалися в результаті змиву рифів під час сильних штормів. «Мабуть, найцікавішим відкриттям, яке ми зробили, була схожість деяких відкладень із шарами, утвореними цунамі. Хоча силурійські цунаміти Поділля не були першими викопними відкладеннями, яким приписували такий генезис, вони швидко стали одним із найкращих у світовому масштабі прикладів фіксації подібного явища у відкладеннях», – підкреслив один із учасників дослідження проф. . Станіслав Скомпський.
Ще більш цікавими, на думку вчених, були шари, розташовані між шарами строматопороїдів, які походять з надзвичайно мілководних прибережних середовищ.
Дослідники знайшли там, збережені у чудовому стані, таємничі сидячі водорості з прикріпленими до них гілочками епіфітних організмів. Ідентифікувати їх як граптоліти допоміг проф. Анна Козловська з Інституту палеобіології Польської академії наук. Граптоліти — це група вимерлих тварин з досить незвичайною будовою — вони нагадували тонкі гілочки з короткими відростками, які називаються теками. У свою чергу, епіфіт – це рослина, що росте на іншій рослині – зазвичай не веде паразитичний спосіб життя, а використовує в якості опори інший вид.
«Нам вдалося підтвердити граптолітову природу таємничих гілок, що ростуть на водоростях, і таким чином продемонструвати спільне існування рослинних (водорості) і тваринних (граптоліт) форм», — сказав проф. Скомпскі в інтерв’ю Nauka w Polsce.
Однак він додав, що характер цієї “співпраці” залишається незрозумілим.
Обидві спостережувані форми: водорості і граптоліт – раніше не були відомі. Дослідники назвали їх: Voronocladus dryganti і Подоліаграптус алгеоїдний. Як зазначив проф. Skompski, назва водорості відноситься до імені проф. Данила Дриганта з Природничого музею у Львові та є подякою за внесок у багаторічну польсько-українську співпрацю в галузі геологічних досліджень.
На думку проф. Скомпського, відкриття за весь період майже десяти років досліджень значно збагачують знання про силурійські відкладення, що відклалися кілька сотень мільйонів років тому на березі великого східноєвропейського континенту, межа якого проходила, серед іншого, через сучасну Польщу.
«Силурій був надзвичайно важливим періодом для еволюції життя на Землі, оскільки це був час поширення на сушу морської рослинності, типової для мілководдя. Відкриття спільного існування рослинних і тваринних форм є важливим внеском у виявлення характеристик цього процесу», – підсумував проф. Скомпський.
Наука в Польщі, Агнешка Клікс-Пудлік
akp/бар/
