У Києві після візиту Шольця очікують від Німеччини
Українські політики високо оцінили візит німецького канцлера до Києва та його підтримку членства України в ЄС, але водночас закликали Берлін до подальших реальних дій.
Володимир Зеленський
Президент України Володимир Зеленський назвав візит до Києва лідерів Німеччини, Франції, Італії та Румунії “історичним днем”, подякував їм за підтримку заявки України на вступ до ЄС та знову закликав постачати Україні більше озброєнь. Про це Зеленський заявив у своєму вечірньому відеозверненні у четвер, 16 червня.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Києва 16 червня
Канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі прибули до Києва втрьох. Вже у столиці України до них приєднався президент Румунії Клаус Йоханніс.
“Україна відчула підтримку чотирьох потужних європейських держав, – сказав Зеленський. – Завдяки мужності українських чоловіків та жінок Європа може написати нову історію свободи та, нарешті, усунути сіру зону між ЄС та Росією у Східній Європі”.
Окремо Зеленський привітав позицію лідерів усіх чотирьох країн, що закінчення війни в Україні та укладання миру можливе лише на умовах Києва. Це “важливий крок уперед” та “фундаментальна річ” сказав він. Німеччина підтвердила постачання Україні системи ППО та “подальшу підтримку”, зазначив Зеленський.
Тепер Київ очікує від Берліна дій
“Все нормально, ми рухаємося вперед у правильному напрямку, і сьогоднішній візит канцлера в Україну дуже важливий”, – сказав в інтерв’ю DW Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він також привітав “зсув позиції Німеччини” щодо статусу кандидата України в члени ЄС і назвав його “переломним моментом”. “Це не лише сигнал Україні, це також сигнал усім скептикам у Євросоюзі”, – заявив Кулеба. За його словами, ніхто в ЄС не зможе розраховувати на скепсис Берліна з цього питання та “сховатись за його спиною”.
Найближчими тижнями Київ розраховує побачити, “наскільки Німеччина насправді віддана справі”, сказав Кулеба в інтерв’ю телеканалу ARD. На запитання, чи відновлено довіру між Україною та Німеччиною, Кулеба відповів, що “за словами, які вразили нас сьогодні, мають бути дії”. “Сподіваємось, що це теж відбудеться”, – цитує главу країнського МЗС агентство Reuters.
У Києві знову нагадали Шольцю про постачання озброєнь
Мер Києва Віталій Кличко, який також зустрівся із Шольцем, назвав підтримку заявки України в кандидати в ЄС дуже гарною новиною. В інтерв’ю агентству dpa він знову підкреслив, що Україна потребує постачання озброєнь. “Нам потрібно більше (озброєння. – ред.). Усі в Німеччині, всі в Європі мають нарешті зрозуміти: нам потрібна оборонна зброя. Україна захищає не лише свою країну, міста та сім’ї. Ми захищаємо вас”, – наголосив він.
Відповідаючи на запитання, чи вирішилися, на його думку, розбіжності між керівництвом України та ФРН, Кличко сказав, що Німеччина – “надійний партнер, найбільший донор України та провідна країна в Європейському Союзі”, проте питання з постачанням зброї, санкціями проти Росії та закриттям “Північного потоку 2” зайняли надто багато часу.
Надзвичайний та повноважний посол України в Німеччині Андрій Мельник також назвав підтримку Шольцем заявки України “рішучим посланням”, передає агентство AP. Вступ України до ЄС – це не подарунок, а крок на користь Німеччини, упевнений посол. Київ хоче бути не прохачем, а щось робити, зокрема у сфері безпеки, наголосив він. Мельник знову звернувся до канцлера ФРН із проханням прискорити постачання озброєнь, додавши, що візит до Києва сприятиме цьому.
Дивіться також:
Сто днів війни в Україні
Вибухи та руйнування, військові та їх техніка, мирні жителі та їхнє горе – DW зібрала знімки, що розповідають про війну Росії проти України, побачену через фотооб’єктиви. УВАГА! Деякі фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
Сто днів війни в Україні
Ранок 24 лютого: російські війська за кількома напрямками вторглися на територію України: з території Білорусі, з території анексованого Криму, із самої РФ, а також із сепаратистських регіонів Донбасу.
Сто днів війни в Україні
Одночасно із наземним вторгненням сили армії РФ стали завдавати авіа- та ракетних ударів, а також ударів артилерією практично по всій території України.
Сто днів війни в Україні
Після висадки десанту з Росії бойові дії йшли у перші години та у столиці України Києві. Влада РФ офіційно війну Україні не оголосила, назвавши вторгнення “спеціальною військовою операцією”. Для Києва та більшості країн світу 24 лютого 2022 року розпочалася війна Росії проти України.
Сто днів війни в Україні
Незважаючи на загрозу жорсткого, аж до кримінального, переслідування сотні активістів у Росії в перші години та дні війни вийшли на акції протесту проти війни з Україною.
Сто днів війни в Україні
Після початку війни вранці 24 лютого сотні тисяч киян спробували залишити місто. Дороги на виїзді із Києва заповнили автомобілі з біженцями.
Сто днів війни в Україні
Поки частина українців поспішила залишити країну, інші почали ховатися у метро та інших бомбосховищах. Для тисяч людей метро перетворилося на довгий час на їхній тимчасовий будинок.
Сто днів війни в Україні
Після вторгнення Росії Україна оголосила воєнний стан та мобілізацію. Починаючи з першої години війни, добровольці попрямували до військкоматів по всій Україні. За оцінками, за три місяці війни мобілізовано близько 700 тисяч людей.
Сто днів війни в Україні
Потоки біженців у перші години війни досягли кількох сусідніх європейських держав – Молдови, Польщі, Угорщини та інших. За три місяці війна змусила 8 мільйонів українців залишити свої будинки, понад шість мільйонів – виїхати за кордон.
Сто днів війни в Україні
Для аудиторії в Росії “СВО” – це лише про “високоточні удари по військових об’єктах України”. Насправді армія РФ завдає масштабних ударів по найрізноманітніших об’єктах української інфраструктури, включаючи лікарні та школи, як на фото у Харкові.
Сто днів війни в Україні
Війна згуртувала мешканців України навколо захисту своєї території. Громадянські почали вчитися застосовувати “коктейлі Молотова” – пляшки із запальною сумішшю.
Сто днів війни в Україні
Багато мирних жителів України довгий час не могли повірити, що війна справді прийшла до їхніх будинків – з усіма військовими жахами: руйнуваннями, загибеллю, насильством.
Сто днів війни в Україні
Близькість ядерної катастрофи: російські військові силою захопили спочатку Чорнобильську, а згодом Запорізьку АЕС. На щастя, самі енергоблоки не постраждали. З Чорнобиля росіяни пішли, Запорізьку АЕС російська сторона й досі окупує.
Сто днів війни в Україні
Велика жертва війни: перший та єдиний літаючий екземпляр найбільшого та вантажопідйомного у світі літака Ан-225 “Мрія”. Внаслідок боїв за аеропорт “Гостомель” під Києвом між російським десантом і силами ЗСУ літак згорів наприкінці лютого 2022 року.
Сто днів війни в Україні
“Спеціальна військова операція” мала тривати лише кілька днів. Але російський “бліцкриг” затягнувся, зустрівши опір української територіальної оборони та ЗСУ, як, наприклад, на підступах до Харкова у перші дні війни.
Сто днів війни в Україні
Вже через кілька днів війни Росія та Україна погодилися провести мирні переговори, пройшло три раунди (на фото – другий раунд у Білорусі). Останній раунд відбувся у Стамбулі наприкінці березня та завершився без значних результатів.
Сто днів війни в Україні
Історичний момент у Німеччині: 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц в урядовій заяві перед бундестагом оголошує про новий курс Берліна і “зміну епохи”.
Сто днів війни в Україні
У перші дні війни у напрямку Києва рухалися довгі військові конвої армії РФ. Російські військові зуміли зайняти низку передмість на північ і північний захід української столиці. Місто готувалося до облоги.
Сто днів війни в Україні
Мужності захисникам Києва додало те, що у столиці залишилися президент Володимир Зеленський та його команда, що заспокоїло мільйони українців та захопило спостерігачів за кордоном. ЗСУ змогли відбити наступ армії РФ на київському напрямку.
Сто днів війни в Україні
Але визволення Київської області від армії РФ відкрило страшну картину скоєних за цей час військових злочинів проти мирних жителів. Буча та Ірпінь – благополучні передмістя Києва – стали ім’ям загальним для позначення жорстокостей російської армії в Україні.
Сто днів війни в Україні
Так війна змінила Одесу: на вулицях міста з’явилися протитанкові їжаки. Місто з початку війни готується до спроби захоплення та висадження десанту військ РФ.
Сто днів війни в Україні
Одним із великих військових успіхів ЗСУ став удар 13 квітня по крейсеру “Москва” – тому самому, що при захопленні українського острова Зміїний почув свою адресу “Російський військовий корабель, йди на х…”. Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня.
Сто днів війни в Україні
ЗСУ вдалося відвоювати у армії РФ назад Київську, Сумську, Чернігівську області. Але вже з початку березня Росія з кожним днем все щільніше тримала в облозі Маріуполь на півдні країни. Місто перетворилося на одну величезну руїну.
Сто днів війни в Україні
Нижчою точкою війни в Маріуполі став удар із повітря по драматичному театру в Маріуполі, в якому ховалися мирні громадяни. З супутника можна було розглянути слово “ДІТИ” перед будинком театру. Число загиблих від атаки будівлі театру обчислюється сотнями.
Сто днів війни в Україні
Маріуполь після взяття його в облогу армією РФ з початку березня став місцем, ймовірно, ще масштабнішої гуманітарної катастрофи, ніж Буча. Жителі були змушені ховати жертв війни, де доведеться.
Сто днів війни в Україні
За час війни в Україні поранено (на фото поранено трирічного хлопчика Діма з Маріуполя) та загинуло сотні дітей. За даними української сторони, кількість загиблих внаслідок військових дій становить на кінець травня не менше 234 дітей.
Сто днів війни в Україні
Захисники Маріуполя, що залишилися живими, тримали оборону до середини травня на території заводу “Азовсталь”. До 2000 військових здалися в полон армії РФ. Маріуполь упав. Місто зруйноване, за оцінками, на 95 відсотків.
