Перша атака, потім друга. Вибух і дим. Лише через деякий час Тетяна побачила свого онука Ігоря († 14 років). Вона кричала на нього ніби своїм голосом, щоб він не закривав очі. – Я йому зрадила. Я жива, а він ні, – зізналася зневірена українка.
У понеділок, 25 квітня, російські військові обстріляли будинок родини Тетяни Мацегори в Луганській області на сході України. Після першого нападу вся родина сховалася в підвалі. Через деякий час вони залишили його для оцінки збитків. Потім у будівлю влучила друга ракета.
– Був вибух, потім дим, нічого не чути. Перед очима нічого не було видно, а потім я побачила онука, який лежав на підлозі, – розповіла Тетяна Sky News. Українка отримала поранення в шию, її зять і онук Ігор не вижили.
Зневірена жінка благає внучку не закривати йому очей. – Я закричала якимось чужим, наче не своїм голосом: «Не заплющуйте, будь ласка, будь ласка! Не закривайте очі», – крізь сльози згадує жінка.
За родиною приїхала швидка. 14-річного підлітка доставили до лікарні. На жаль, врятувати Ігоря не вдалося. Дочка Тетяни досі перебуває у важкому стані в лікарні міста Дніпро.
Він повернувся б через три дні. Він ридав, коли його везли. На його могилі росли нарциси
Мати знайшла тіло сина. Вона впізнала його по черевиках. — Дайте мені його побачити! [NAGRANIE]
Війна в Україні. — Бабуся, я виживу?
Жінка почувається винною у смерті онука. — Бабуся, я виживу? Він запитав, коли вони чекали в підвалі на медичну допомогу.
— Я сказав, що він буде жити. Але подивіться, що сталося, я його зрадив. Я жива, а він ні. Я повинен померти, а він повинен жити. Я прожив набагато довше, ніж він. Я ніколи собі цього не пробачу, – зізналася зневірена українка.
Виходив тільки по хліб. Не повернувся. Буханка була в крові
За кілька днів він святкуватиме своє 30-річчя. Ігоря поховали у неглибокій могилі перед будинком
Подарунок дочки мав врятувати їй життя. 12-річна Вероніка померла на очах у матері
(Джерело: Sky News, PAP)
і б
