У середу світові лідери, які зібралися на зустріч G20 на індонезійському острові Балі, провели екстрену нараду після того, як двоє поляків загинули внаслідок вибухів, викликаних падінням ракети в Пшеводуві, селі на сході Польщі, недалеко від кордону з Україною. У зустрічі взяли участь лідери зі США, Німеччини, Канади, Нідерландів, Японії, Іспанії, Італії, Франції та Великобританії.
За словами президента США Джо Байдена, «малоймовірно», що ракета, яка вбила двох людей у Польщі, була випущена з Росії.
При цьому американський лідер висловив підтримку розслідування Варшавою інциденту з ракетою «російського виробництва», як назвала її польська влада.
В інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» Даг Бендоуексперт з інституту Катона (Doug Bwndow, CATO Institute) заявив, що президент Путін масованими атаками на українські об’єкти енергосектору «хоче бути у вигіднішій позиції наскільки це можливо після втрат на полі бою».
«Подібні ракетні удари показують усю небезпеку ескалації цієї війни. Хороша новина, як не дивно, полягає в тому, що це були, зважаючи на все, українські ракети, а не російські, а це означає, що НАТО не втручатиметься. Але це також показує, наскільки важливим для НАТО є це питання, якби йшлося про російську ракету. Адміністрація Байдена явно хоче допомогти Україні виграти війну, тоді як Вашингтон не хоче конфлікту з Росією. Таким чином, президент Байден, схоже, дотримується дуже вузької лінії щодо надання Україні зброї, але не всього, і з обережністю ставиться до інциденту з ракетним ударом. І [администрация Белого дома] заслуговує на похвалу за те, що сам президент визнав, що це, схоже, була українська ракета, а не російська. Хоча це непросто для нинішньої адміністрації. Росія використовує свою військову перевагу таким чином, щоб зламати бойовий дух українців, принаймні росіяни сподіваються на це. Я думаю, що Путін наочно показує, що він серйозно ставиться до цієї війни. Він не збирається здаватися і хоче, по суті, зайняти сильнішу позицію на переговорах, які, як багато хто з нас сподіваються, стануть переговорами між цими двома країнами. Він хоче бути в більш вигідній позиції наскільки це можливо після втрат на полі бою», – особливо підкреслив Даг Бендоу.
Колишній кар’єрний дипломат, а нині аналітик дослідницького центру Ренд Вільям Кортні В інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» повідомив, що члени Північноатлантичного альянсу, а також Україна на інцидент з ракетою «відреагували адекватно».
Більше того він вважає, що: «Зважаючи на все, на місці інциденту знайдено частини української ракети системи ППО С-300. Ймовірно, цю ракету використали для поразки однієї з російських ракет, випущених Україною. Тож поляки та українці відреагували адекватно. Я думаю, що поляки, ймовірно, скасували або не попросили обговорення статті 4 НАТО в Брюсселі. Стаття 4 стосується того, чи існує загроза безпеці країни. Отже, НАТО має дозволити такі дискусії. Тому, я вважаю, реакція в Європі та Польщі була досить жорсткою. Основна мета кроків адміністрації Байдена в тому, щоб засудити російські ракетні удари по інфраструктурі в Україні після втрати Херсона російськими військами. І ми стикалися з таким раніше. Ми бачили хвилю ракетних ударів по цивільних об’єктах, наприклад, після того, як українці завдали удару по Керченському мосту. І ці ракетні атаки, мабуть, є воєнними злочинами. Тому Сполучені Штати та Захід засудили ці атаки».
При цьому він Вільям Кортні звернув особливу увагу: «У принципі такі кроки дійсно не мають великого впливу на те, чи відбудуться переговори. Як правило, переговори про мирне врегулювання ведуться, коли обидві сторони виснажені війною. Проте схоже на те, що українська сторона і російська прагнуть продовжувати військові дії. Більше того, українська сторона зараз має, якщо можна так сказати, військову перевагу на полі бою, і вона може зберігатися протягом зими. Чи буде пауза взимку, незрозуміло. Тож зараз непридатний час для переговорів. Незважаючи на розрахунки [Кремля]удари по об’єктах громадянської інфраструктури насправді майже не впливають на позиції сторін при можливому поновленні переговорів».
