В Україні чинним Податковим кодексом встановлюється чимало різного роду стягнень та відрахувань, що повинні в обов’язковому порядку сплачуватися фізичними або юридичними особами до бюджету країни у випадку, якщо особа не має якихось пільг. Одним з важливих податків є плата за землю, що відраховується у випадку використання певної ділянки землі або її частки. Оскільки щороку до Податкового кодексу вносяться певні поправки та робляться нововведення, громадяни цікавляться, як відбуватиметься нормативно грошова оцінка землі на 2019 рік та як буде сплачуватися сам податок.
Детальніше про земельний податок на грошову оцінку землі
Згідно з чинним законодавством, власниками земельних ділянок повинна в обов’язковому порядку проводитися грошова оцінка землі. Річ у тім, що саме вона є базою для визначення величини стягнення, а також податку у випадку успадкування земельної ділянки, її даруванні чи передачі у користування, встановленні рентної плати й не тільки. Вона повинна проводитися юридичними особами, які мають право на розробку документації, що стосується землеустрою. Уся розроблена документація обов’язково затверджується представниками місцевої влади, оформлюється додатковий витяг та складається звіт.
Що стосується самого податку, то є складовою частиною самого податку на майно. Він зараховується до місцевого бюджету та може сплачуватися у формі рентної плати або самого податку за користування земельною ділянкою. Сплата відбувається фізичними та юридичними особами. Під оподаткування підпадають ділянки землі, її частини та паї, а також ділянки, що надаються у тимчасове користування. Більш того, це стягнення сплачується навіть за ділянки державної та комунальної власності.
Хто має право не відраховувати плату за землю?
Насправді є декілька випадків, коли фізичні та юридичні особи можуть не відраховувати цей податок. Водночас є дуже багато нюансів, які призводять до втрати цього права. Наприклад, стягнення може не відраховувати інвалідами першої та другої групи, а також багатодітними родинами, ветеранами війни та постраждалими внаслідок ЧАЕС, але не у випадку перевищення граничних норм, встановлених Податковим кодексом. Що стосується обмежень, то їх багато, наприклад, для ведення садівництва дозволяється використовувати не більше 0,12 гектара, а для приватного будівництва в межах міста – не більше 0,10 гектара.
Плата за землю в 2019 році в Україні може не відраховуватися бюджетники організаціями та низкою закладів (дошкільні та олімпійські навчальні заклади, громадські організації, тощо), які передають власність в оренду. Ще від сплати податку звільняються платники єдиного податку четвертої групи, якщо вони використовують землю не за сільськогосподарським призначенням. Також є низка випадків, коли від відрахування звільняються й представники інших груп, наприклад, у випадку тимчасового припинення діяльності або у разі використання земельної ділянки не з сільськогосподарською метою. Загалом усі випадки визначені у Податковому кодексі, а тому варто окремо ознайомитися з усіма положеннями і нюансами.
Подання звітності з земельного податку
Що стосується питання подання звітності, то на 2019 рік не було заплановано якихось змін. Саме тому усі особливості складання та подання декларації залишаються такими самими:
- Для земельного податку та орендної плати за землю встановлюється однакова й чітка форма подання звітності.
- Форма подачі звітності є однаковою для юридичних та фізичних осіб. Водночас для подання звітності в електронному виді використовуються різні декларації, не дивлячись на їх однаковий зміст.
- Навіть з урахування єдності форми, орендна плата за землю та земельний податок не можуть бути одночасно відображені в одній звітності. Якщо особа є платником одразу двох стягнень, то вона повинна подавати дві однакові форми декларації. Причиною цього є різні коди класифікації доходів бюджету.
- Якщо особа володіє одразу декількома ділянками, то вона повинна подавати декларацію по кожній окремій території, навіть у випадку якщо усі ділянки підпорядковуються одному органу Державної фіскальної служби.
Також треба знати, що звичайні фізичні особи не повинні подавати звітність з податку, оскільки він нараховується самою службою, яка надсилає особі відповідне повідомлення з порядком дій та відповідним рішенням про сплату, встановлення її розміру й не тільки.
Строки подачі звітності також залишаться такими самими. Податок на землю в 2019 році має звітний період у розмірі цілого року, але підприємства мають право обрати варіант, у якому надавати звітність потрібно щомісяця. При цьому форма є однаковою для кожного періоду звітності. Що стосується першого випадку, то тоді крайнім строком подачі декларації є 20 лютого наступного за звітним року. Але в умовах щомісячного подання звітності треба передавати декларацію протягом двадцяти діб з моменту закінчення звітного місяця. Обирати період звітності варто з урахуванням діяльності підприємства та змін, які проходять всередині нього. Також у випадку зміни бази оподаткування та введення нових земельних ділянок треба позачергово подавати декларацію протягом двадцяти календарних днів.
У разі виникнення якихось питань рекомендується звертатися до представників Головного управління ДФС або рядових управлінь з метою отримання консультації. Більш того, служба дуже часто публікує офіційні роз’яснення, які можуть стати в нагоді під час формування та подання звітності, сплати земельного податку.
Індексація грошової оцінки
Також у громадян виникають питання з приводу того, чи буде проводитися індексація грошової оцінки землі в 2019 році та яким буде коефіцієнт цього разу. Насправді представники Держгеокадастру вже досить давно надали офіційні пояснення на основі яких й відбуватиметься процедура індексації цього разу. Було визначено, що розмір коефіцієнта нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земельних ділянок буде застосовуватися у розмірі 100%.
Коефіцієнт індексації землі, разом зі значеннями за минулі роки, можна відшукати на офіційних ресурсах служби. Також його можна дізнатися у представників територіальних органів ДФС й не тільки. Індексація проводиться в автоматичному режимі, а тому значення можуть знадобитися лише для самостійного розрахунку.
Що відбувається у разі продажу земельної ділянки?
Важливо знати, що продаж земельної ділянки призводить до припинення сплати за неї податку колишнім власником. При цьому сплата податку останній раз відбувається лише за фактичний період, коли земля перебувала у власності особи. Якщо особа продала свою ділянку, наприклад, у травні, то вона повинна буде сплатити податок з січня по квітень, а от уже починаючи з самого травня сплатою буде займатися новий власник, який також повинен буде в терміновому порядку подати декларацію. Якщо ж була обрана річна звітність, то тоді новий власник повинен подати уточнюючу декларацію, в якій зазначена індексація землі в 2019 році, а також перерахунок суми податку. Спеціалісти рекомендують одразу зайнятися документацією та не відкладати її на потім, оскільки дуже часто фізичні та юридичні особи зустрічаються з неточностями та необхідністю проведення повторної грошової оцінки землі.
Окремо треба не забувати про те, що договір про купівлю-продаж землі повинен буди офіційно завіреним нотаріусом. Перехід права власності повинен бути зареєстрований у органах земельних ресурсів. Це покладається на плечі самого нотаріусу. Проконтролювати виконання ним обов’язковим можна за допомогою Публічної кадастрової карти України, які можна відшукати в Інтернеті. Особі треба усього лише знайти ділянку за її кадастровим номером та подивитися, чи була змінена інформація про неї. Треба розуміти, що на внесення корективів треба трохи часу, але якщо інформація не змінюватиметься протягом довгого періоду, то це причина повторно звернутися до нотаріальної контори за скаргою. Також у разі виникнення питань рекомендується звертатися до управлінь Держгеокадастру та ДФС з метою отримання належної консультації та роз’яснень. Саме це допоможе вирішити усі спірні та важкі питання й не наробити помилок, через які потім можна отримати штрафи.
