Фраза президента Зеленського відразу після парламентських дострокових виборів про те, щоб депутати не розслаблялись, спричинила цілі дискусії як в соціальних мережах, так і на популярних політичних ток-шоу.
Чимало аналітиків сприйняло це як погрозу влаштувати ще одні позачергові вибори в Україні 2020. Між тим, офіційних заяв про це не було.
Чи буде переобиратись парламент?
Попри галас в суспільстві щодо можливих перевиборів, політологи на конституційники запевняють, що хвилюватись немає причин.
Відповідно до статті 90 головного закону України, оголосити про розпуск законотворчого органу країни, президент має змогу всього лише у 3 основних випадках.
- Якщо протягом 30 календарних днів з моменту прийняття присяги народні обранці не зможуть між собою домовитись та створити ефективну більшість – коаліцію. Такі домовленості є цивілізованим способом зробити законотворчий орган робочим. Оскільки більшість у ВР з липня 2019-го року – це представники партії «Слуга народу», то фактично коаліція сформувалась ще до моменту прийняття депутатами присяги. Між тим, ця партія мала і чимало інших потенційних партнерів, котрі охоче погоджувались на коаліційні угоди з правлячою партією. Серед таких, зокрема, політична сила Юлії Тимошенко, а також Юрія Бойко. В прямій опозиції із порівняно незначною кількістю представників (26 депутатів) опинилась партія «Європейська Солідарність». І ще не оприлюднив свого рішення лідер партії «Голос».
- У випадку, якщо ВР не зможе відкрити і першого засідання протягом першого місяця роботи. Звісно, така ситуація є мало ймовірною, адже усі депутати напередодні голосування щиро запевняли, що мають вже готові законопроекти та йдуть до влади заради плідної роботи. Заради справедливості варто зазначити, що за історію існування незалежної української держави такої таких ситуацій ніколи не складалося.
- В тій ситуації доведеться заново обирати депутатський корпус, якщо протягом 2 місяців поспіль з моменту розпуску діючого уряду, не вдасться затвердити кандидатуру нового прем’єра та голову кожного міністерства. Як вказує закон, подавати кандидатів для розгляду на ці посади повинен президент, а затверджує після обговорення – ВР. Звісно, враховуючи, що більшість депутатів є представниками Зеленського, можна наперед зрозуміти, що уряд затверджено та при потребі буде змінено фактично миттєво.
Інша причина, котра дає змогу президенту оголосити оновлення ВР, є недієздатність законотворчого органу. Хоча в Конституції такої норми і немає, однак ситуації схожі вже були.
Так, в 2007-му році розчарувавшись в тодішньому президенті Віктору Ющенку, багато депутатів з його фракції почали демонстративно складати свої повноваження добровільно. Звісно, за таких умов, іншого рішення, аніж пере голосування складу ВР, не було.
Місцеві вибори
Наступними виборами, що плановано повинні відбутись в Україні відповідно до нинішнього законодавства, є вибори міських мерів та представників територіальних громад. Розпочата ще за часів президента Порошенка реформа децентралізації, передбачає проведення нових міських виборів вже за зміненою системою територіального устрою.
Громадам було дано шанс об’єднуватись на добровільних засадах заради спільного управління бюджетом. Таким чином, утворюються сильні ОТГ, котрі самостійно та з легкістю справляються із реалізацією того чи іншого урядового плану. Як показує багаторічна практика, навіть за умов однакового фінансування, окремі неукрупнені райони до кінця не можуть розібратись як витратити кошти. ОТГ ж можуть використовувати ти Перспективний план, розроблений урядом.
Наприкінці 2019-го року Перспективні плани, ухвалені регіонами, охопили понад 83% усієї території країни. Найбільш проблематичними в цьому плані залишаються Вінницька та Закарпатська області. Рішення про об’єднання тих районів та громад, котрі не захотіли чи не мали змоги, достатньої мотивації для об’єднання, повинен приймати уряд.
За задумом тогочасної влади, громада повинна в найближчому майбутньому стати основою адміністративно-територіальної одиниці. Це дасть змогу людям бути більш ближчим до влади та на місцевому рівні на власний розсуд вирішувати яким чином використати виділені центральної владою кошти.
Місцеві вибори повинні відбутись в жовтні 2020-го року, але чимало урядовців все частіше повідомляють про велику ймовірність проведення місцевих виборів швидше.
Хто «за», а хто «проти» дострокових виборів?
Відразу після оголошення результатів виборів до ВР, лідер партії «Слуга народу» Дмитро Розумков спростував намір президента ініціювати позачергові вибори в 2020 році до місцевих органів. Між тим, він підтвердив, що більшість політичних партій країни сьогодні дуже незадоволені своїми представниками на місцях.
Розумков переконаний, що місцеві органи самоврядування на даний момент працюють здебільшого неефективно, а тому зміна людей обов’язково повинна відбутись. Заради економії коштів в державному бюджеті, обирати представників влади в районах українці будуть, к і передбачає закон, в жовтні 2020-го.
Натомість члени партії «Голос» в один голос стверджують, що парламентські вибори в Україні 2020 чи позапланові «міські» вибори – це велика помилка. Люди, на їх переконання, вже втомились від постійних пере голосувань та агітацій.
Відтак, ця партія, разом із своїм лідером Святославом Вакарчуком, голосує за проведення органотворчих процесів в країні у свої терміни.
Категорично проти передчасного голосування за мерів і очільник київської мерії – Віталій Кличко.
Коли Україна голосує?
Відповідаючи на питання «коли наступні вибори в Україні», варто сказати: 23.10.2020. Саме у цей день відбудеться обрання мерів та керівників міських та селищних голів.
Наступні президентські вибори повинні відбутись у 2024-му році, адже верховний військовокомандувач повинен виконувати свої функції протягом 5 років поспіль.
Якщо не буде оголошено дострокові парламентські вибори в Україні в 2020 році, тоді оновити Верховну Раду українці зможуть так само, як і президента, в 2024-му.
