Кримінальний кодекс в кожній державі створюється з урахуванням стану економіки, соціального становища її громадян. Правова база в Україні розроблялася вченими, розглядалася в парламентських комітетах. КК України зі змінами на 2018 рік має забезпечувати повагу до прав та свобод кожної людини, не допускати злочинів.
Перший нормативний акт був прийнятий ще у 2001, але справжній Кримінальний кодекс почав діяти з 2012. Багато статей, якими користувалися раніше, втратили чинність, зате з’явилися нові.
Структура документа
КК України станом на 2018 складається із загальної частини, де вказуються основні завдання та межі відповідальності кодексу, дається пояснення значення злочину. Статті про державну зраду, шпигунство, диверсії, посягання на територіальні цілісність посідають особливу частину документа, на основі якого працюють правоохоронні служби країни. Всі вони поєднуються в розділи.
Завданнями, що випливають з кримінального кодексу є :
- безпека суспільства;
- захист громадян, що не є порушниками закону;
- охорона власності – приватної, комунальної, державної.
КК України передбачає зменшення відповідальності особи, якщо її дія не зашкодила суспільству або окремій людині. Ступінь покарання має збільшитися, якщо законодавство порушується постійно.
Зміни в правових актах
Вдосконалювати кримінальний кодекс довелося вже після завершення подій на Майдані та початку війни на сході. Слабкі сторони українського законодавства виявилися саме в цей складний період, воно не враховувало необхідність проведення судових процесів під час АТО. Створювався попередній кодекс у мирні дні, коли ніхто не очікував втечі чинного президента та його поплічників до сусідньої країни. Хіба хтось вірив у воєнну загрозу, можливість окупації території «братньою» державою?
Кримінальний кодекс України 2018 потребував змін у порядку судового розслідування злочинів чи бездіяльності осіб, що втекли за кордон, аби не відповідати за законом. Це нововведення відображається в IX розділі документа. Зрадникам та злодіям надсилатимуться повістки в іншу державу, де вони можуть переховуватися.
Чинний КПК України 2018 в останньому варіанті передбачає, що обидві сторони обвинувачення й захисту мають право залучати спеціалістів до збору доказів, лише адвокат не повинен бути найближчим родичем.
Справа за злочином, по якому людині світить довічне ув’язнення, розглядатиметься тільки судом присяжних.
Важливі нововведення
Кримінальний кодекс України станом на 2018 враховує поправки, що надійшли від вчених, правників та депутатів. З матеріалами обидві сторони мають ознайомлюватися до суду. Цей термін не включатиметься до етапу слідчих дій.
В документі міститиметься положення, виходячи з якого до уваги братимуться докази отриманні під час засідань судового органу. Чужі слова не матимуть значення для впровадження.
Журналісти під час слідчих дій мають надавати джерела інформації. До справи можуть додаватися відеозаписи, фото.
Утримувати за ґратами осіб, що вчинили важкий злочин дозволяється лише на протязі 1,5 року. В особливих випадках термін подовжується ще на стільки ж часу.
Необхідність змін у положеннях
Редагуванню в кодексі мають підлягати чимало статей та розділів, адже застарілі норми в певній мірі заважають боротися зі злочинністю. Ті поправки, що вносилися раніше, втратили актуальність. Законодавство постійно змінюється. Аби український КК відповідав міжнародним нормам, треба використати досвід юристів та науковців, що займаються кримінальними справами, розробляли попередній документ.
Основним завданням Кримінального кодексу є створення законів, що протидіють корупції, забезпечення гуманності судового процесу.
Норми амністії
Зміни до КК стосуються й прав людей, засуджених за злочини. Особам, що позбавлені волі, дозволяється оскаржувати вирок, який на їх думку є несправедливим. Ті в’язні, що вважаються безпечними для суспільства, підлягають амністії. Приводом для цього може бути тяжка хвороба типа раку чи туберкульозу. Допускається звільнення з колонії:
- неповнолітніх;
- учасників бойових дій та АТО;
- вагітних жінок;
- людей, що опікуються малими дітьми.
Але амністують ці категорії осіб тільки, якщо злочин, вчинений ними не є значним. Вирішувати таке питання має право суд. Клопотатися про звільнення можуть адвокати та адміністрація закладу, де відбуває покарання ув’язнений. Закон про амністію не поширюється на тих, хто вбивав та катував людей, є членом терористичного угруповання.
В кодексі також є стаття, відповідно до якої людина вважається неосудною через неможливість усвідомлювати свої дії. До такої особи застосовуються примусове лікування, а не утримання у в’язниці.
Резонансний закон
Коли Надія Савченко була бранкою сусідньої держави, до кодексу потрапили поправки. Відповідно до змін доба перебування в ізоляторі для слідчих дій мала дорівнювати двом дням в камері в’язниці. Більшість депутатів проголосувала за законопроект, проте багато людей негативно сприйняли цю поправку, бо дякуючи їй на волю виходили справжні злочинці.
За час, що минув після впровадження змін, з тюрем випустили майже 10 тисяч осіб. Звільнили не тих, хто був засуджений за незначне порушення, а тих, що відбували покарання за розбій та інші тяжкі провини.
За законом «Савченко» на свободі опинилися вбивці. Вони становлять велику загрозу суспільству. Чи буде скасована ця норма, покаже час.
Реформування в пенітенціарній системі
У жовтні 2017 Кабінетом міністрів було схвалена нова концепція системи, що відповідає за виконання покарань. Реформа стартувала ще у 2014, коли проводилися амністія майже 17 тисяч засуджених. Вона передбачає оновлений порядок заохочення засуджених, зміну умов утримання, удосконалення гарантій прав та доступу цій людей до правосуддя.
У 2017 вже розроблені нормативи харчування ув’язнених, що відповідають стандартам, якими користуються у європейських країнах. Підзаконні акти, що є основою реформування пенітенціарної системи, дають можливість уникати корупційної складової під час переведення до іншої установи. Особам, що відбувають покарання, надається право на навчання. В колоніях отримують шкільну середньо освіту, закінчують професійно-технічні училища.
Відповідно до реформи впроваджуються апробаційні програми. Доля рецидивів у тих, хто проходить цю систему, незначна.
Зміни торкнуться працівників пенітенціарної служби. Їх очікує значне підвищення зарплатні, але для цього потрібно підтвердити свій фах на атестації, що стає обов’язковою умовою.
Відгуки на поправки
В коментований Кримінальний кодекс України 2018 ще будуть вноситися поправки, бо деякі статті потребують доопрацювання. Правову систему потрібно постійно вдосконалювати. Це допоможе захищати краще не тільки права та власність громадян, але й усієї держави.
Юристи, які вивчали проект кодексу та концепцію реформування пенітенціарної служби, вважать що удосконалення трохи запізнилося, вже давно потрібно було відмовлятися від радянської системи правопорядку.
Багато експертів виступає за скасування закону «Савченко», згадуючи амністію 2014 року, коли звільнили від покарання тих осіб, що розповсюджували наркотики, займалися пограбуваннями, але знаходилися роками у слідчому ізоляторі. Ця норма здатна призвести до того, що на волю вийдуть терористи, зрадники держави та жорстокі вбивці.
Рада Європи позитивно сприймає український кодекс. Але ж його ще потрібно впровадити в життя, що, напевно, складніше ніж створити документ, якій має багато розділів.
З 2018 далі застосовуватимуться апробаційні програми. Під час судового засідання осіб, які вчинили злочин від інших людей, що беруть участь у процесі, не розділятимуть грати, а лише прозоре скло.
Відповідно до реформування пенітенціарної системи зменшиться кількість осіб, що знаходяться у камерах в’язниць. Це дасть можливість зекономити кошти та покращити умови для тих засуджених, що відбуватимуть покарання. Має закриватися багато старих установ, оновитися склад співробітників служби, повинно змінитися відношення до ув’язнених осіб.
Нещодавно депутатами проголосована поправка, що стосується заочного досудового розслідування. Це стосується колишнього президента, міністра внутрішніх справ, генерального прокурора, що ховаються від правосуддя на території іншої держави.
В Кримінальному кодексі присутній порядок слідчих дій, що проводяться зоні АТО.
