Дбаючи про захист працевлаштованого населення, уряд України вставляє свої стандарти мінімальної зарплати в країні. Цей показник змінюється щорічно і прямо залежить від економічного розвитку країни та рівня інфляції.
Якщо працівник не отримує свого «мінімуму», тоді йому забезпечується доплата до мінімальної зарплати у 2020 році. Ці видатки «лягають на плечі» роботодавця (підприємця або держави).
Що входить до мінімальної зарплати?
Мінімальна зарплата – це гарантована державою найменша сума, котру працівник зможе отримувати за відпрацьовану норму часу.
Уряд Гройсмана пообіцяв, що з початку нового року такий мінімум становитиме 4173 грн. Але наприкінці року сума може збільшитись і до цифри 5500%. Таким чином, реальний приріст зарплати українців у порівнянні з попереднім 2019-м роком становить 13,2% (до аги береться 4173 грн.).
Якщо ж працівник працює не повний робочий час (менше 40 годин на тиждень), міні малка для нього вираховується пропорційно до відпрацьованого часу.
Не зможе розраховувати працівник на доплату, якщо в місяць йому нараховано більше, аніж вказаний мінімум. Саме тому для початку бухгалтерія повинна розрахувати місячний «прибуток» співробітника. До уваги під час обрахунку беруться:
- базова частина – оклад;
- надбавки та доплати;
- премії;
- комісійні чи процентні винагороди, котрі, відповідно до штатного розпису, виплачуються до окладу;
- премії та гонорари журналістів, редакторів т.д.;
- індексація зарплати;
- оплата у святкові дні;
- інші виплати для заохочення.
Що не входить?
Разом із тим, є і такі доходи працевлаштованих, які не повинні бухгалтерами дораховуватись у разі обчислення доплати. До таких «прибутків», зокрема відносяться:
- оплата за виконання роботи понаднормово;
- доплати за роботу в нічний час та в умовах шкідливих для людського здоров’я чи потенційно небезпечних;
- премії на честь особливих чи ювілейних свят (такі, що бувають раз в кілька років);
- виплати та компенсації за особисті витрати працівника під час виконання своїх обов’язків (наприклад, за паливо, якщо специфіка роботи передбачає використання робітником автотранспорту).
Обчислюючи скільки будет доплата мінімальної зарплати у 2020 році в Україні, не потрібно до уваги також брати ті прибутки, котрі не входять офіційно у Фонд зарплати. До таких відносять:
- оплати за не відпрацьований час – відпустки, декрети, лікарняні;
- оплата праці особам, котрі стали донорами крові чи будь-яких органів;
- виплати працівникам, котрі були долучені до виконання якихось громадських чи державних робіт;
- матеріальна допомога.
Коли отримуємо доплату?
Додаткові кошти до рівня гранично допустимої зарплати виплачуються разом із основною частиною зарплати, тобто в другій половині місяця. Не потрібно її обчислювати заздалегідь, адже вона не входить в аванс.
У тих ситуаціях, коли укладається трудовий договір, і працівник працює неповний робочий час, «міні малка» розраховується пропорційно та паралельно до відпрацьовано часу.
А як же індексація?
Багатьох працівників цікавить як між собою будуть поєднуватись індексація і доплата до мін зарплати. Насправді, з цим проблем немає. Індексація враховується під час обрахунку місячного заробітку працівника.
Якщо нарахована сума менша, аніж передбачив уряд, тоді доплачувати працедавцю, звісно, доведеться.
Як на практиці?
Для кращого розуміння, яким чином відбуваються до рахування на практиці, варто навести кілька прикладів.
№1. Повний робочий день.
Припустимо, інженер на приватному підприємстві відпрацював у липні місяці повний робочий місяць. Відповідно до штатного розпису, за відпрацьовану часову норму йому нарахована оклад у розмірі 3600 грн. Доплат та премій протягом цього місяця не передбачається.
Очевидно, що така сума є меншою, аніж гарантує уряд. Тому розраховуємо доплату:
4173 – 3600 = 573 грн.
Сума зарплати, відтак, становить за липень місяць 4173 грн.
№2. Доплата до мінімальної при неповному робочому часі.
Припустимо, що інженер працює лише 6 год. протягом дня. Відтак, за нормою 40-годинного тижня, протягом місяця липня йому вдалось відпрацювати лише 120 год. із повних 159 год. Його оклад становить 3900 грн.
Для початку потрібно з’ясувати скільки ж йому буде нараховано за час реальної роботи:
120/159 год. =0,7547
0,7547 × 3900 грн. = 2943,3 грн.
Тепер варто визначити суму, яку гарантує держава за такий час:
0,7547×4173 грн. = 3149,36 грн.
Визначаємо, скільки ще буде додаткового прибутку: 3149,36 – 2973,3 =176,06 грн.
№3. Доплата в період відпустки.
Інженер працює на ставку 3700 грн. З 08.02 по 21.02 він перебував у відпустці. Таким чином за повний робочий місяць липень він відпрацював лише 78 год. із 159 год.
Розрахунок зарплати та доплати відбувається таким самим чином, що і в попередньо прикладі.
Визначаємо скільки йому буде взагалі нараховано:
78/159 год. =0,49
0,49 × 3700 грн. = 1813 грн.
Дальше дізнаємось скільки передбачає для нього законодавство:
0,49 × 4173 грн. = 2044,77 грн.
Різницю між цими показниками – 231,77 – і зобов’язаний оплатити роботодавець.
.){kind=link}