Верховна Рада дала старт медичній реформі в Україні. З другої спроби три фракції парламенту – БПП, Народний фронт і Самопоміч за підтримки окремих позафракційних депутатів проголосувала в першому читанні за проект закону, який повинен кардинально змінити підхід до державного фінансування медичних послуг. Голосування пройшло на межі. Прихильників реформи Супрун в парламенті виявилося не так вже й багато. Та медична реформа в Україні 2018 конче потрібна, тому, як би не було важко, але вона мусить відбутися.
Що пропонувала команда Супрун
Законопроекти Кабміну в Раді представляла особисто виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Свій виступ вона почала з історії киянки, яка змушена була спостерігати за тим, як помирає її донька, адже коштів у реанімації практично не було.
У МОЗ реформу описують красивою фразою “гроші йдуть за пацієнтом”. Такі напрямки медичної реформи в Україні 2018 передбачають, що кожному громадянинові, незалежно від його віку, наявності хронічних хвороб та місця проживання підпише договір з сімейним лікарем. Вибирати його пацієнт має право сам. Чим більше пацієнтів обслуговуватиме лікар, тим вищою буде його зарплата, і це теж стимулює надавати якісні послуги.
Основний пробіл законопроекту в тому, що безкоштовна медична допомога і забезпечення ліками поширюватиметься лише на три напрямки. А саме, надання екстреної, паліативної та первинної медичної допомоги. Які надаватимуться послуги і ліки щороку вирішуватиме Кабмін. Коротко кажучи, прийом у сімейного лікаря повинен бути повністю безкоштовним. Проблеми можуть розпочатися, якщо терапевт вирішить направити пацієнта до вузького спеціаліста: хірурга, травматолога. Оскільки цей рівень держава вирішила покривати тільки частково, по тарифу співоплати.
Таким чином, якщо пацієнтові знадобиться операція, на яку держава виділяє 13 тис гривень, а в лікарні вона коштує 18, то різницю повинен доплачувати сам пацієнт або страховка, якщо така є. Всі чітко розумітимуть, який і де встановлений тариф, скільки оплачує держава, а скільки потрібно принести з собою. Державні клініки не будуть прив’язані до державних тарифів, а тому за послуги в такому закладі потрібно буде платити самостійно.
Але і цей тариф співоплати теж ще не озвучений. Немає навіть більш-менш зрозумілого порядку цифр: наприклад, 20% з громадянина і 80% з держави. У МОЗ обіцяли ввести чи субвенції, то чи субсидії, але в проектах так і не прописали.
Структурно всі медичні установи будуть розділені на три ланки. Перший – на зміну поліклінікам прийдуть сімейні амбулаторії. Другий рівень – вузькопрофільні обслуговування: КТ, МРТ, УЗД, лабораторії. Третій – вузькопрофільні лікарні. При цьому пряме фінансування всіх державних і комунальних закладів охорони здоров’я (крім тих, які будуть прописані в переліку Кабміну) за рахунок держбюджету припиняється після 1 січня 2020 року. Прогнозованим результатом таких змін може стати ліквідація лікарень і поліклінік, особливо в селах.
Ідея реформи міністерки полягає в тому, щоб перенаправити кошти на нові цілі. Зараз бюджет прагне до суми в 80 млрд грн і витрачається не на лікування конкретної людини, а на утримання мережі лікарень, незалежно від якості і кількості наданих послуг.
Запропонована Супрун реформа запозичена в Великобританії і передбачає, що медицина – пряме право громадян. Реформа не передбачає ніяких внесків з боку роботодавців. Всі кошти братимуться із загальних податків.
Перехід на державне страхове фінансування медицини планується провести за три роки, з 2018 до 2020 року. Роль оператора бюджетних коштів має виконувати спеціально створене агентство. Його керівник обирається на відкритому конкурсі. Корупційні ризики, стверджують в МОЗ, будуть мінімальними. Таке агентство розподілятиме кошти. Куди і кому платити вирішуватиме пацієнт, звернувшись до певноголікаря у певний медичний заклад.
Аргументи проти: це платна медицина
Реформа медицини в Україні 2018 має багатьох противників. Основним аргументом їх є те, що порушується стаття Конституції України про безкоштовну медичну допомогу. Багато депутатів говорили про те, що перед тим як вимагати гроші за медичні послуги, населенню потрібно дати відповідну зарплату.
Залишається дуже багато питань, на які практично нема однозначних відповідей.
Пологи: платні чи безплатні?
Безкоштовними будуть лише екстрені пологи. Якщо це планові, то прийдеться оплатити, правда «скільки» ще не відомо.
Чи матимуть місце субсидії та пільги?
Це залишається під питанням, адже ці положення лише розробляються. Ніяких навіть попередніх проектів ніхто не показував. Нардепи закликають залишити безоплатною медецину для дітей і пенсіонерів. Чи станеться це теж залишається зі знаком питання.
Чи зміниться медобслуговування?
Існуватиме три ланки:
- Сімейні амбулаторії, які активно впроваджувалися в останні роки.
- Вузькопрофільні медичні відділення, вони проводитимуть різні дослідження, а також стаціонар.
- Вузькопрофільні заклади. Про них поки що нічого не відомо.
Як зміниться фінансування?
Суть медичної реформи в Україні в 2018 році проста: «гроші йдуть за пацієнтом», який звертається до певного лікаря. Чим більше пацієнтів – тим більше грошей від держави лікарні і лікарю. Всі пацієнти будуть занесені в одну базу данних. Всі лікарі, навіть ті, що оформлені як приватні підприємці, будуть отримувати компенсації за безкоштовний для пацієнта огляд, який входить у стандартний пакет послуг. Знову ж таки, яка це сума – невідомо.
Клінічні протоколи
Будуть введені клінічні протоколи, які базуватимуться на міжнародних стандартах. У міжнародній практиці медику не потрібно викладатися по максимуму і сам вирішує чи потрібно йому відвідувати хворого вдома.
Всі платять податки, а тому повинні мати якісь гарантії щодо отримання якісної медичної допомоги. Страхова медицина в Україні 2018 це певний вихід з положення, але як він працюватиме сказати наперед дуже складно. Багато медиків мають багато питань. Пацієнти теж не розуміють що очікувати. Лишається сподіватися на те, що реформа Супрун все ж таки запрацює так, як заплановано.
