Меню

Сплата військового збору в 2019 році

Як відомо, військовий збір, як окремий, однак тимчасовий, податок на прибуток було введено ще в серпні 2014-го року. Головним завданням такого була допомога державі у фінансуванні армійців. Приймаючи його, уряд повідомив про максимальну тривалість такого додатково збору до 1 січня нового (тобто 2015-го) року. Проте не змінено його і у наш час. Як вже стало відомо із заяв чиновників, військовий збір у 2019 році в Україні також буде вираховуватись.

З кого знімається?

В податковому законодавстві чітко вказано, що в обов’язковому порядку сплачувати такий збір повинні:

  • Усі громадяни країни, котрі перебувають постійно на її території та отримують доходи в національній валюті;
  • Усі іноземці, котрі перебувають на території нашої країни, офіційно працюють та проживають тут, хоча й не мають громадянства України. При цьому, неважливо у якій саме грошовій одиниці вони отримують прибуток.

Окремою категорією платників цього податку прийнято вважати так званих податкових агентів, котрі самостійно знімають із доходу українських громадян потрібний відсоток та переказують його державі. Прикладом такого можуть бути приватні чи державні підприємства. Бухгалтерія таких закладів виконує певні обрахування та, автоматично переказує 1,5% із нарахованої зарплати своїх працівників на рахунки для сплати військового збору.

Хто не платить військовий збір?

Справедливим українська громадськість називає той факт, що самі захисники, які зараз захищають країну на сході, не сплачують військового збору. Враховуючи порівняно невеликі їхні зарплати, цим людям доводиться чимало особистих коштів витрачати, щоб забезпечити себе усім необхідним для несення військової служби. Таким чином, військовий збір не повинні сплачувати армійці, представники силових структур та органів правопорядку, але тільки в тому разі, якщо самі вони «несуть службу» з зоні АТО.

Незалежно від місця та регіону проживання та перебування, не повинні віддавати зі своїх заробітних плат 1,5% ті особи, які служать/працюють в:

  • Національній Гвардії;
  • СВР;
  • УДО;
  • СБУ;
  • В якомусь із підрозділів МВС;
  • Підрозділах ЗСУ;
  • Прикордонній службі;
  • Держспецзв’язку.

Відразу після введення цього податку в дію, в 2014-му році, сплачувати його повинні були і всі пенсіонери. Тобто 1,5% було знято з їхніх пенсій та будь-яких доходів. Однак, враховуючи дуже малі суми пенсій, держава відмовилась для цієї ідеї.

Відмінено збір для армії для пенсіонерів і в 2019-му році.

З яких доходів повинен зніматись?

В Податковому кодексі чітко вказано, що сплата військового збору в 2019 році повинна відбуватись як із регулярних доходів, так і нерегулярних. В першому варіанті мова йде про заробітні плати. В другому – про:

  • різноманітні державні та недержавні лотереї;
  • премії (річні, квартальні чи разові);
  • будь-які грошові виграші;
  • прибуток від продажу квартири, автомобіля тощо;
  • компенсації;
  • знайдені дорого вартісні речі (скарб);
  • деякі різновиди допомоги.

Тобто, по суті, немає особливого значення, коли та за який прибуток людина отримала кошти. Навіть якщо працювала вона і один день чи отримала зарплату за проект, або й за одну годину, такий прибуток підлягає оподаткуванню.

Важливо! Військовий збір буде зніматись також і з тих грошей, які особа отримує, перебуваючи на обліку у біржі зайнятості. Також відсотки відраховують із тих коштів, які працівник отримує у разі тимчасової непрацездатності (лікарняні до 5 днів).

Що не оподатковується?

Звісно, було б дуже несправедливо знімати військовий збір з усіх доходів. Саме тому, держава встановила також перелік тих прибутків, з котрих не доведеться сплачувати податки. До таких, зокрема, відносяться:

  • кошти, котрі отримані фізичною особою від благодійності – це стосується і тих ситуацій, коли кошти для лікування певний громадян збираються благодійними фондами;
  • подарунки, котрі не будуть коштувати більше, аніж ½ мінімальної заробітної плати (з нового року остання зупиниться на позначці 4163 грн. Таким чином, подарунок, що не оподатковується повинен коштувати до 2086,5 грн.;
  • державна допомога громадянам країни на лікування чи реабілітацію;
  • державна чи міська допомога постраждалим від техногенних чи екологічних лих;
  • виплати матерям після народження дитини;
  • державна допомога на придбання житла;
  • будь-які різновиди гуманітарної допомоги, зокрема й гранди, освітні, соціальні, спортивні чи культурні проекти тощо.

Звісно, не будуть сплачувати жодних податків особи, котрі отримали кредит.

Особливості сплати податку?

Як було сказано вище, бухгалтерія підприємств виконує роль податкового агента, а тому самостійно нараховує кошти своєму працівнику, вираховує з цієї суми податки, переказує їх відповідним державним органам. Працівник же на руки отримує «чисту» зарплату (коли вже нікому і нічого не винен).

Для прикладу можна привести такий варіант розрахунку збору: працівник офіційно працевлаштований та отримує у місяць 5700 гривень.

Відтак, з цієї суми бухгалтер вираховує податки:

  1. ПДФО – 18% – (5700*18)/100% =1026 грн.
  2. Військовий збір – 1,5% – (5700*1,5)/100% =85,5 грн.

Таким чином на реквізити для сплати військового збору від цього працівника повинно надійти 85,5 грн.

Легально ж на руки він отримає за місяць 4588,5 грн.

Особливими моментами, котрі бухгалтерія підприємства обов’язково повинна врахувати, є такі.

  1. Збір потрібно вираховувати та переказувати на відповідні рахунки одночасно (або відразу після) нарахування зарплати працівнику. Тобто, немає значення чи отримав він свої гроші на руки чи з певних причин ще ні.
  2. Оскільки оподаткуванню також підлягають і лікарняні виплати, і премії, і відпускні, то спочатку бухгалтер повинен обчислити загальну суму доходу, а потім вже відсоток. Тобто таким чином: ((оклад + лікарняні+ премія) *1,5)/100%

Штрафи за несплату

Традиційно кілька років підряд порушники та неплатники військового збору повинні сплатити штраф. Щоправда, в деяких ситуаціях трапляється випадкова помилка. Особа самостійно виявляє свою несплату, звертається до свого податкового агента чи безпосередньо працівників податкової інспекції та повідомляє про такий факт. Як правило, особливих покарань в такому разі не буває. Людина просто повинна сплатити збір та, в деяких випадках, незначну пеню.

Зовсім інша ситуація, якщо таку помилку виявили в податковій інспекції.

Перше та єдине прострочення змушує особу оплати ще 25% від суми військового збору.

Друге (повторне) порушення передбачає вже вдвічі більший штраф, а саме: 50% від суми податку.

Третій пропуск оплати загрожує порушнику штрафом у розмірі додаткових 75% від суми запланованого військового збору, котрий не був оплачений. Звісно, плюс сам військовий збір.

Систематичні порушники та неплатники повинні оплатити від 3 до 5 мінімальних заробітних плат. Точну суму визначають органи податкової інспекції з урахуванням причин несплати та обставин порушення.

Інші суми штрафів передбачаються для тих порушників, котрі навмисне (або випадково) зробили помилки в документації, що спричинило сплату меншої суми для потреб армії. Покаранням в такому разі буде фіксована сума штрафу. Для осіб, котрі «помилились» вперше така становить 500 гривень. Для тих, хто зробив помилку в документації вдруге чи втретє – 1000 гривень.

Враховуючи це, варто нагади усім платникам податків, що податок на армію повинен сплачуватись  не пізніше 30 календарних днів з моменту нарахування чи отримання доходу.

Відміна військового збору

Як вказують чиновники, дуже мало ймовірно, що в 2019-му році військовий збір буде відмінено. Звісно, він залишається тимчасовим, але буде скасованим тільки після встановлення миру на спокою в країні. Оскільки аж до парламентських виборів аналітики та експерти пророкують систематичні провокації та обстріли зі сторони східного сусіда, то й надіятись на відміну податку для армії в цьому році не варто.

Що ж стосується відсотків, то вони, швидше за все, будуть стабільними. Варто вказати, що в бюджеті на новий рік затверджено, що розмір військового збору у 2019 році в Україні, залишиться на позначці  1,5%.

Разом із тим, у разі активних військових дій, а також в періоди найбільшого грошового дефіциту в бюджеті, вказують експерти, військовий збір може знову вводитись ля пенсіонерів. Щоправда, для них він не буде таким, як і для працездатного населення. 0,5% – максимум для пенсіонерів.

Це буде цікаво:

Залиште коментар:

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *