Аналіз впливу 25 екологічних факторів на рівень родючості озер та прозорість води підготував науковець ІГіЗП ПАН. Інструмент може бути корисним для людей, які керують озерами, зокрема: їх рекультивація.
«Для ефективного управління озерами простого моніторингу їх поточного стану недостатньо. Ідентифікація змінних навколишнього середовища, відповідальних за надходження в озера поживних речовин, які формують трофічний стан цих водойм, має ключове значення», — підкреслила д-р Ізабела Завіська з Інституту економіки та науки в інтерв’ю Nauka w Polsce.Spatial Development Польської академії наук.
Як вона нагадала, трофність – це продуктивність озера. «У цьому відношенні озера можна поділити на: малопродуктивні (оліготрофні), середньопродуктивні (мезотрофні) і високопродуктивні (евтрофні). У перших вода найбільш прозора, але там живе небагато видів організмів і поживних речовин найменше, в останньому все навпаки – хімічний склад води багатий поживними речовинами, там дуже добре розвиваються водні організми, такі як водорості та водяні рослини, але іноді прозорість води становить лише половину метр», – зазначив дослідник.
Вчена у своїй останній публікації в «Journal of Environmental Management» у співпраці з командою доктора Хаб. Ярослав Ясевич, проф. UAM показали різний вплив 25 змінних навколишнього середовища на продуктивність (трофічний стан) вибраних озер, розташованих у північно-східній Польщі (в поясі від Вісли до Сувальського регіону).
«Ми використовували інтерпретаційне машинне навчання, щоб дослідити екологічні параметри, які мають найбільший вплив на поточний трофічний стан кожного озера, і згрупували озера на основі подібності найвпливовіших факторів. Ми проаналізували вплив 25 змінних навколишнього середовища, пов’язаних з характеристиками озера (наприклад, максимальна глибина) або використанням околиць озера (водозбір) на загальновживані значення показників трофічного стану: загальний фосфор (TP), хлорофіл-a (Chl- а) і глибина Секкі (SD). Важливими параметрами виявилися, серед інших: відношення площі водозбірного басейну до поверхні та об’єму озера, тип розвитку водозбірного басейну (наприклад, урбанізована територія, сільське господарство, ліси), максимальна глибина озера, а також тип ґрунту навколо нього (наприклад, пісок або глина) ”, – повідомила Завіська.
На її думку, результати сприяють кращому розумінню факторів, що формують трофічний стан озера, що дозволить менеджерам озера планувати ефективні стратегії управління, зокрема: у сфері меліорації.
«Зв’язки між появою певних факторів і ступенем продуктивності озера загалом відомі, але наш метод дозволяє визначити, які з цих факторів мають домінуючий вплив, а які варто починати, наприклад, меліоративні заходи», – підсумував Завіська.
Стаття створена в рамках проекту під назвою «Чого ми можемо навчитися з Cladocera? Використання набору тестів і сучасних статистичних методів для реконструкції змін навколишнього середовища», фінансується Національним науковим центром.
Дослідження включало вимірювання обраних параметрів води та осаду з 64 озер, необхідних для створення тестового набору, на основі якого за допомогою передових статистичних методів (включаючи машинне навчання або функцію передачі) створюються діаграми, що показують реконструкцію змін клімату в досліджуваний діапазон. (PAP)
Агнешка Клікс-Пудлік (naukawpolsce.pl)
akp/ zan/
