Реформування ДСНС в Україні стартувало в 2017 році. За проектом, темпи реформ поділялися на три етапи. У поточному, 2020 році, триває третій, заключний етап реформи. Що спонукало до змін в міністерстві надзвичайних ситуацій та наслідки змін у ДСНС, що відчує на собі пересічний українець — читаємо далі.
Причини реформ
Наприкінці 2017 року в Україні були чинними більше десяти законів, що регулювали відносини у сфері цивільного захисту. Більшість правових положень до того часу втратили свою актуальність та потребували скасування.
Першочерговим завданням правового регулювання у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій стало введення Кодексу Цивільного Захисту України, що набув чинності 01.07.2013 р. Завдяки цьому документу зроблено перші кроки до зменшення наглядових та контрольних функцій у сфері протипожежної, техногенної та екологічної безпеки. Скасовано ряд дозволів у будівельній та промисловій галузях. Але основна робота була попереду.
Визнання угоди про асоціацію України з ЄС визначило пріоритети у створенні нових правових форм у цій сфері, до впровадження у національне законодавство європейських норм технічного регулювання. На початку реформи цивільного захисту перед Урядом стояло завдання привести законодавство та принципи роботи підрозділів ДСНС до європейських стандартів.
Ще одним чинником реформування ДСНС стала повальна корупція в пожарних інспекціях. Вже на першому етапі реформи представники пожарної інспекції позбулися права перевірянняпідприємств та організацій; був накладений мораторій перевірок суб’єктів господарювання. Для ефективної перебудови державної служби був складений проект реформ ДСНС в Україні, що передбачав перетворення застарілої інспекції в сучасну службу реагування.
2018
Розпочався перший етап реформ. Ліквідовано пожежні інспекції. Розглянуто та внесено законодавчі зміни стосовно нормативно-правового регулювання сектору техногенної, екологічної, пожежної безпеки.
Відділ перейшов в комунальну власність, з перекладанням витрат на місцеві бюджети. Переглянуто принципи, що визначають ступені ризику виникнення НС від провадження господарської діяльності. Проголошено безумовний державний контроль над об’єктами підвищеної небезпеки. Посилена відповідальність за порушення вимог безпеки.
Були впроваджені механізми страхування цивільно-правової відповідальності суб’єктів господарювання, що належать до незначного ступеню ризику, як альтернатива обов’язковим перевіркам. Підрахована та визначена необхідна кількість рятувальних служб та місць їх дислокацій. Розпочато роботу з добровольцями.
2019
На другому етапі реформи відбулася реорганізація ДСНС.
Здійснювалося подальше переобладнання пожежно-рятувальних підрозділів за підтримки держави та міжнародних фондів. Були визначені зони відповідальності для миттєвого реагування при надзвичайних ситуаціях між місцевими та державними рятувальними загонами. Утворилися пожежно-рятувальні підрозділи на добровільній основі.
До відділів ДСНС було передано пожежно-рятувальні та аварійно-рятувальні підрозділи, підпорядковування їх органам місцевого самоврядування. Ще надало змогу зосередити управління службами, скоротити адміністративний апарат, проводити спільні навчання.
2020
Третій етап має закінчитися наприкінці 2020 року. Його мета — оптимізувати організаційну структуру та фінансування підрозділів. Планується розглянути та прийняти акти,які поліпшують єдину державну систему цивільного захисту, запроваджують механізми мобілізаційного розгортання.
Планується запровадження європейських стандартів, за допомогою яких буде можливість оцінювати ризики пожежної та техногенної безпеки. Всі фінансові питання мають бути вирішені в рамках державних та місцевих бюджетів, у межах погоджених видатків.
Як працює ДСНС зараз
Наразі діяльність ДСНС спрямована на виконання таких завдань, як:
- ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій;
- розмінування;
- рятувальні операції;
- контроль протипожежної ситуації на підприємствах усіх форм власності;
- проведення роз’яснювальної роботи з населенням.
Організація перевірок підприємств
Якщо перші три пункти можна віднести до спеціальних операцій, то питання перевірки та підприємств будуть цікаві для всіх громадян.
Загальні положення щодо перевірок викладені в ЗУ №877 «Про основі засади державного нагляду у сфері господарської діяльності». Крім того, у своїй роботі державна служба надзвичайних ситуацій користується такими правовими документами, як:
- Кодекс цивільного захисту;
- Постанова 1043, яка надає рекомендації щодо планових перевірок;
- методрекомендації;
- інші розпорядження.
Реформа ДСНС України в 2021 році продовжила дію цих законодавчих актів, і визначили, що всі підприємства мають бути поділені згідно груп ризику. Критерії ризику визначені Постановою 715 від 05.09.2018 року. Група ризику впливає на регулярність перевірок.
- підприємства з високим ступенем ризику перевіряються один раз на 24 місяці;
- суб’єкти господарювання зі середнім ступенем ризику перевіряються один раз у 48 місяців;
- підприємства з незначним ступенем ризику мають чекати на перевірку не частіше, ніж раз у шість років.
Річний план періодичних перевірок завжди можна знайти на сайті ДСНС. Таким чином, кожне підприємство проінформовано про візит представника ДСНС, та має час для підготовкидо перевірки.
Реформування державної служби надзвичайних ситуацій буде подовжено і в наступних роках. Реорганізація ДСНС України 2021 року вже має бути сформована та надасть перші результати своєї роботи. Керівництво ДСНС та Уряд країни проаналізує перебіг реформи та надасть свої висновки щодо її досягнень та недоліків, виявлених у процесі впровадження.
Законодавчим підґрунтям для коригування мають бути накази ДСНС України за 2021 рік та інші державно-правові акти. Потому Україна буде мати сучасну ефективну систему ліквідації надзвичайний ситуацій.
